Про це в ході форуму заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, говориться у повідомленні Мінагропроду.
«Потреби сільгоспвиробників в обладнанні та техніці для виробництва продукції з доданою вартістю не можуть повністю задовільнити українські виробники. Враховуючи, що таке обладнання виробляється у Польщі, Мінагропрод зацікавлений у створенні спільних українсько-польських підприємств для збирання сільськогосподарської міні техніки та обладнання», — зауважив Віктор Шеремета.
За його словами, сільгоспвиробники та кооперативи потребують обладнання з виробництва, збирання, зберігання, переробки, визначення якості, сортування та фасування для плодово-ягідного напряму діяльності та виробництва продукції бджільництва.
Крім того, міністерство зацікавлене у створенні спільної логістичної кампанії для продажу сільськогосподарської продукції в країнах ЄС.
Також Віктор Шеремета відмітив збільшення товарообігу продукцією АПК між двома країнами. Так, за 3 місяці 2019 року товарообіг між Україною і Польщею зріс на 15% відповідно до минулого періоду, при цьому експорт перевищив імпорт на 13%.
ТОП-5 товарних позицій експорту до Польщі (за 2018 рік): олія ($123 млн); залишки і відходи харч. пром. ($105 млн); насіння олійних культур ($73 млн); шкіри з шкури ВРХ, овець, ягнят та ін. ($48 млн); плоди, горіхи та цедра ($39 млн).
До п«ятірки лідерів товарних позицій імпорту з Польщі (за 2018 рік) увійшли: м'ясо та субпродукти ($66 млн); шкіри з шкури ВРХ, овець, ягнят та ін. ($64 млн); залишки і відходи харч. пром. ($63 млн); різні інші харчові продукти ($63 млн); какао-боби, продукти з нього, шоколад ($48 млн).

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Польща та Румунія заявили, що більше не мають можливості збільшувати обсяги транзиту українського зерна до Європи в умовах блокади експорту через порти Чорного моря.

На фестивалі Bania Fest у польському Крапковіце представили гарбуз вагою 918 кг. На вирощування рекордного плоду знадобилося 120 днів.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.