Конгрес присвячений проблемам і можливостям незалежного та сталого протеїнового забезпечення Європи, його економічним, екологічним і соціальним наслідкам, а також важливим діловим можливостям для фермерів, переробників і споживачів європейських продуктів і кормів із не-ГМО, йдеться в повідомленні організаторів.
Як зазначається, учасників очікують міжнародні експерти та змістовні доповіді про європейський протеїновий перехід. У дискусіях і семінарах учасники працюватимуть над стратегіями і конкретними заходами, спрямованими на підвищення сталого виробництва протеїну і використання рослинного білка. Відкритий і широкий нетворкінг дасть можливість зустрітися з колегами, з потенційними клієнтами і постачальниками в одному місці.
Серед спікерів: представники міністерств аграрної політики країн Європи, екс-комісар ЄС, вчені та експерти.
В цьому році конгрес також буде включати 2-й Європейсько-китайський соєвий симпозіум, який зосередить свою увагу на розробці загальної стратегії Китаю і Європи зі створення глобального, стійкого виробництва соєвих бобів без ГМО. Ми очікуємо понад 300 учасників зі всієї Європи і Азії.
Дата проведення конгресу «Європейський протеїновий перехід: Сталий розвиток, Регіональність і соя Без-ГМО в Європі»: 19-20 червня 2018 року.
Місце: Neubau / Historisches Zeughaus Schwäbisch Hall, Rosenbühl 14, 74523 Швебіш-Халл, Німеччина.
Більше інформації можна знайти на сторінці асоціації «Дунайська Соя».

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Група АГРОТРЕЙД завершила збирання сої. Цього сезону культуру вирощували на майже 3000 га в Сумській та Харківській областях.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Коли в сівозміні переважають культури, які уражуються спільними хворобами, контролювати склеротиніоз стає складніше. За ураження посівів цієї хворобою втрати майбутнього врожаю можуть сягати до 80%.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.