Оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набуває чинності сьогодні, 1 липня.
Про це говориться у повідомленні Міністерства економіки України.
Як йдеться у спільній заяві українського міністерства та Міністерства з просування експорту, міжнародної торгівлі та економічного розвитку Канади, оновлена CUFTA принесе користь працівникам, підприємствам і споживачам обох країн, посилюючи торговельну та економічну співпрацю між Канадою та Україною. Угода зберігає умови доступу до ринку для товарів із угоди 2017 року та була оновлена, щоб включити розділи про інвестиції, послуги та інклюзивну торгівлю.
«Оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою — символ незмінної підтримки Канадою нашої боротьби, нашої економічної стійкості. Я переконана, що вона дозволить посилити торговельно-економічну співпрацю між Україною та Канадою, зміцнить наше економічне партнерство та сприятиме участі канадських компаній в економічному відновленні та відбудові України.
Це без перебільшення історична подія, адже ця угода є однією із найсучасніших у світі. Це перша угода, яка чітко показує — Україна поділяє торговий порядок денний Канади, США, ЄС, Японії та інших наших партнерів», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Вона підкреслила, що оновлена CUFTA — Перша угода про вільну торгівлю, у якій особлива увага приділяється Криму та кримським татарам і посиленню ролі корінних народів у економіці та міжнародній торгівлі. Це основа для економічного розвитку Криму після звільнення півострова від окупантів.
Ключові переваги оновленої Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою:
Загалом текст документа побудовано на стандартах Угоди про вільну торгівлю Канади, США та Мексики й Угоди про Транстихоокеанське партнерство, до якої Україна готується приєднатися. Фактично це пакт з партнерами, які підтримують нашу торгову безпеку.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) закликає перейти від перегляду окремих тарифних квот до системної інтеграції українського молочного сектору до єдиного ринку Євросоюзу.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.