Спілка молочних підприємств України (СМПУ) закликає перейти від перегляду окремих тарифних квот до системної інтеграції українського молочного сектору до єдиного ринку Євросоюзу.
Про це повідомляє пресслужба об'єднання.
Стратегічною метою СМПУ називає повну лібералізацію торгівлі молочною продукцією між Україною та ЄС та усунення тарифних і нетарифних обмежень за умови відповідності української продукції вимогам європейського законодавства.
Водночас до скасування квот фахівці пропонують спростити їх адміністрування. За підсумками 9 місяців 2026 року рівень освоєння основних квот становив 70,2% для сухого знежиреного молока, 32,4% для рідкого та згущеного молока і 16,2% для вершкового масла та молочних паст.
Однією з причин неповного використання квот у СМПУ називають систему імпортного ліцензування Import Licence, яка створює додаткові часові процедури та фінансові гарантії для європейських імпортерів.
На 2027 рік спілка пропонує відмовитися від Import Licence для основних молочних товарних груп та перейти до принципу First Come – First Served. Для рідкого та згущеного молока також пропонується розглянути можливість виключення з квотування.
У СМПУ вважають, що це дозволить зменшити адміністративні та фінансові бар’єри, прискорити експорт і повніше використовувати доступні квоти.
Стратегічним орієнтиром спілка називає повноцінну інтеграцію української молочної галузі до єдиного ринку ЄС. Дорожня карта передбачає гармонізацію законодавства, ветеринарних і фітосанітарних вимог і стандартів безпечності харчових продуктів.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Група компаній «Молочний альянс» оновило два функціональні продукти під ТМ «Яготинське».

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Україна станом на середину вересня 2026 року продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.