Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.
Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
«Угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною відкриває для українського агросектору більше можливостей, ніж ризиків. Скасування мит і квот має спростити доступ української продукції на турецький ринок, що є важливим в умовах пошуку нових каналів збуту», — зазначив він.
Козаченко вважає, що найбільшої уваги держави потребує тепличне господарство, адже саме українські виробники овочів та ягід закритого ґрунту конкурують із турецькою продукцією, яка традиційно надходить на український ринок у міжсезоння.
«Наші тепличники сьогодні мають значно вищу собівартість продукції, насамперед через подорожчання електроенергії, заробітної плати працівників даної галузі та пошкоджень діючих активів як наслідок військової агресії росії. Тому саме цій галузі потрібна державна підтримка», — наголосив президент УАК.
На його думку, підтримати українських виробників можна, зокрема, шляхом компенсації частини витрат на електроенергію та стимулювання встановлення сонячних електростанцій.
Експерт також зазначив, що угода матиме й опосередкований позитивний ефект для торгівлі з Європейським Союзом, оскільки спростить використання в Україні обладнання та техніки з турецькими комплектуючими.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Туреччина у січні – вересні поточного року експортувала понад 651 тис. т свіжих овочів на загальну суму $822,679 млн (+10%).

Міністерство аграрної політики та продовольства України з 16 жовтня 2026 року тимчасово призупиняє приймання заяв на гранти для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Зі світлом лише дві години на добу і пізнім стартом сезону Опішнянська громада змогла заробити на овочах із теплиць і відкритого ґрунту 1,2 млн грн. Найбільший попит мали капуста й огірки, а от томати йшли важче. На наступний рік планують вирощувати в теплиці ранню капусту.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.