Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.
Про це повідомляє Державна митна служба України.
Угода поширюється на товари 01–97 груп Гармонізованої системи, що мають українське або турецьке походження. Для них передбачено скасування або зниження мит відповідно до тарифних графіків.
Тарифні преференції застосовуватимуться поетапно: для українського експорту до Туреччини — з 1 жовтня 2026 року, для імпорту турецьких товарів в Україну — з 1 січня 2027 року.
Під час експорту з України використовуватимуться коди «429» — скасування експортного мита та «430» — тарифна квота на експорт. Для імпорту турецьких товарів з 1 січня 2027 року діятимуть коди «429» — скасування або зниження мита та «430» — тарифна квота на імпорт.
Для отримання преференцій необхідно підтвердити походження товару. Доказом можуть бути сертифікат із перевезення товару EUR.1 або декларація про походження.
Для таких документів передбачені коди:

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Ель-Ніньйо, який формується в Тихому океані, вже перевищив рівні попередніх подібних явищ і став найсильнішим за весь період інструментальних спостережень. Його пік очікується пізніше цього року.

Експортний потенціал України поточного сезону 2026/27 МР оцінюється у 55 млн т зернових та олійних культур. Для реалізації таких обсягів потрібно експортувати 5 млн т на місяць. Без експорту через глибоководні порти навряд чи можна досягти цієї цифри, але цілком реально наблизитися до неї.

Спілка молочних підприємств України (СМПУ) закликає перейти від перегляду окремих тарифних квот до системної інтеграції українського молочного сектору до єдиного ринку Євросоюзу.

У Китаї 16 вересня відкриють для комерційного судноплавства канал Пінлу завдовжки 134,2 км, який з’єднує річкову систему Сіцзян із затокою Бейбу.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.