Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.
Про це свідчать результати дослідження агентства з цінової звітності ICIS, пише Bloomberg.
Зазначається, що аграрії у Європі закупили азотних добрив на 20% менше, ніж зазвичай роблять на цьому етапі сезону. Попит на фосфати, за оцінками експертів, знизився на 30%.
Попит на добрива послабився після аномальної посухи, яка зашкодила цьогорічному європейському врожаю, а війна в Ірані призвела до зростання вартості ресурсів, зокрема поживних речовин і дизпалива.
Фахівці зазначають, що низький рівень вологості ґрунту вже негативно впливає на перспективи деяких озимих культур, а зменшення внесення добрив може ще більше знизити врожайність наступного року.
«Ще є час надолужити згаяне, — вважає старший аналітик Rabobank Доріана Міленкова, яка спеціалізується на сільськогосподарських ресурсах та цукрі. — Ризик зростає, коли ми наближаємося до весняного вікна закупівель, оскільки великий обсяг повинен пройти через ланцюг постачання за відносно короткий період».
Логістичні перебої на ключових торговельних шляхах через Чорне море та Ормузьку протоку додають невизначеності строками постачання добрив.
Скорочення закупівель фіксує і Європейська комісія. Так, імпорт добрив до ЄС у січні – вересні склав близько 13,8 млн т, що приблизно на 25% нижче за середній показник за аналогічний період попередніх п'яти років. Обсяг, який надійшов на континент у вересні, був найнижчим за десятиліття.
Водночас зростання цін на природний газ робить внутрішнє виробництво добрив у Європі менш економічно вигідним. Вартість аміаку в ЄС зросла на 12% у річному обчисленні, а вартість аміачної селітри зросла на 40%.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Група компаній «Укрпромінвест-Агро» (УПІ-АГРО) зібрала цукровий буряк з 70% посівних площ.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.