Про це він розповів виданню ШоТам.
«У нас, священників, прийнято завжди звертатися до єпископа про дозвіл на відкриття власної справи. Я так і зробив, і коли отримав його, розпочав прописувати проєкт. Завдяки гранту ми закупили техніку: різні види пічок та тістоміс», — говорить Тарас Хом’юк.
Пекарня створила три робочих місця. 10-20% чистого доходу спрямовується на благодійність.
«Своєю діяльністю я хотів би подолати стереотипи про церкву та священників, які поширені в суспільстві. Якщо запитати пересічну людину, що таке церква та що там роблять, то, найімовірніше, можна почути у відповідь багато різних речей — тільки не те, що ми робимо насправді. Зазвичай люди звикли, що церква потребує підтримки, на неї потрібно жертвувати. А тут навпаки — церква має благодійні ініціативи, створює пекарню й допомагає тим, хто цього потребує», — розповідає священник.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Історик, військовий з Харківщини Віктор Єсіпов ще за студентських років шукав оригінальні смаки пива та мріяв про власну броварню, яка відрізнятиметься від звичних пивоварень автентичністю. Порівнюючи пінне з масмаркету та пивних пабів, зрозумів, що хоче спробувати варити напій за власними рецептами, але задум вдалося втілити не одразу.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Близько 40 юридичних і фізичних осіб сформували тепличний кластер у Хмельницькій області з метою переходу від хаотичного виробництва до системного ринку.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Десять фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine пройшли індивідуальні менторські консультації з профільними експертами.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Ціни на хліб в Україні у липні можуть зрости приблизно на 5% через підвищення витрат виробників насамперед на оплату праці та зміни умов бронювання працівників.