Ціни на хліб в Україні у липні можуть зрости приблизно на 5% через підвищення витрат виробників насамперед на оплату праці та зміни умов бронювання працівників.
Про це розповів перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко у коментарі «РБК-Україна».
Він зазначив, що постанова Кабінету Міністрів №692 від 30 травня містить вимогу щодо підвищення середньої заробітної плати. Щоб підприємство мало право бронювати працівників, середня зарплата має становити близько 26 тис. грн. Раніше цей показник був приблизно 21 тис. грн. Тобто зарплати необхідно підвищити більш ніж на 20%.
«Це суттєво вплине на собівартість продукції. Якщо заробітна плата становить приблизно 25% собівартості, а її потрібно підвищити більш ніж на 20%, то собівартість продукції збільшиться приблизно на 5-6%.
Водночас хочу підкреслити: не йдеться про те, що пекарі піднімуть ціни, щоб більше заробити. Йдеться про нараховану зарплату. Якщо середня нарахована зарплата становитиме 26 тис. грн, то працівники отримуватимуть приблизно 20 тис. грн «на руки». Навряд чи сьогодні це можна вважати високою зарплатою, особливо враховуючи, що люди працюють уночі, у вихідні та святкові дні», — пояснив фахівець.
Він визнав, що існують й інші чинники подорожчання, але їх вплив значно менший. Зокрема, у спеку зростає споживання електроенергії на охолодження для дотримання технології виробництва хліба, працюють кондиціонери, зростають загальні витрати на експлуатацію. Ціни на борошно не зростають, проте дорожчає допоміжна сировина, імпортні компоненти, послуги з ремонту та обслуговування обладнання тощо.
«Усі ці чинники додають лише десяті частки відсотка до собівартості. А от підвищення зарплат на понад 20% означає зростання витрат приблизно на 5%, і цього виробники вже не можуть компенсувати власним коштом. Сьогодні хлібопекарські підприємства не мають такої рентабельності, щоб працювати собі у збиток», — резюмував експерт.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Склади кількоїх виробників продуктів харчування, а також великої торговельної мережі зруйновано внаслідок атаки російських військ сьогодні, 20 серпня, по Київщині.

Компанія «Галичина» продовжує виробництво та постачання своєї молочної продукції у торгові мережі України, попри повідомлення про можливе зникнення цих товарів із полиць магазинів.

Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу, але частка підприємств, які скаржаться на неї, впала вперше з лютого 2026 року.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.