Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.
Згідно з ухваленою версією, захід діятиме до 31 жовтня 2026 року, повідомляє Moldova1.
Спочатку голова Комісії з питань сільського господарства та харчової промисловості, депутат «Нашої партії» Сергій Іванов пропонував продовжити ліцензування до кінця наступного року. Однак парламент підтримав варіант, запропонований урядом.
В уряді пояснили запровадження ліцензування необхідністю захистити вітчизняних виробників від масового імпорту з сусідніх країн. При цьому влада визнає, що тривале обмеження дешевшого імпорту може негативно вплинути на борошномельну промисловість і тваринницький сектор, а також призвести до зростання цін.
Заступник голови Комісії з економіки, бюджету та фінансів Доріан Істраті пояснив, що встановлений термін є компромісним. За його словами, парламент прискорив розгляд законопроєкту, щоб комісія з ліцензування могла якомога швидше розпочати роботу.
«Ми маємо втручатися, але робити це обережно, таким чином, щоб не порушувати діяльність інших економічних суб'єктів, і тут я говорю про виробників тваринницької продукції», — сказав Істраті.
Водночас Асоціація виробників свинини та Асоціація роботодавців птахівничої галузі подали петицію проти законопроєкту. Представники галузі побоюються, що обмеження імпорту призведе до подорожчання сировини і, як наслідок, продукції для споживачів.
«Громадянам Республіки Молдова доведеться платити вищі ціни за м'ясо, вищі ціни на соняшник, оскільки вітчизняна продукція автоматично подорожчає», — зазначив депутат.
При цьому опозиція розкритикувала термін дії ліцензування. Депутати заявили, що період до 31 жовтня є надто коротким для повноцінного захисту виробників зернових та олійних культур, особливо з огляду на те, що збирання соняшнику ще не розпочалося.
У другому читанні законопроєкт підтримали 53 депутати парламентської більшості.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Біржові ціни на пшеницю в Чикаго впали до 14-тижневого мінімуму, оскільки трейдери знизили премії за ризик після того, як президент США Дональд Трамп посилив тиск на Україну для укладення мирної угоди з росією.

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

Ситуація на фрахтовому ринку Чорного моря та Дунаю залишається складною та напруженою, оскільки нові атаки на торгові судна та часта зупинка навігації Сулінським каналом ускладнюють планування нових рейсів.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.