Європейський Союз за споживання 15-16 млн т сої на рік забезпечений власною сировиною лише на 5%. Споживання сої зростає, і там немає де взяти додаткові 7 млн га, щоб забезпечити потребу. Тобто ЄС залишатиметься постійним споживачем й імпортером не ГМ-сої та соєвого шроту.
Про це розповів партнер та генеральний директор Barva Invest Юрій Гаврилюк під час святкування Всесвітнього дня бобових в Україні.
У консалтингово-аналітичній компанії Barva Invest наголошують, що вирощування не ГМ-сої є конкурентною перевагою українського фермера. За даними аналітиків, попереднього сезону Україна експортувала до ЄС 1,2 млн т не ГМ-сої. Цього сезону розрахунок на 2 млн т.
За словами ключового менеджера із роботи з клієнтами Oleificio San Giorgio S.p.A, одного з провідних італійських переробників сої, Даніеле Маркоміна, українська соя вже зараз має значну конкурентну перевагу перед балканською завдяки чистоті та стабільній якості.
«Українська соя значно чистіша за продукцію з Балкан. Протеїновий рівень тут у середньому 33–35%, що трохи нижче, ніж у наших традиційних постачальників, але її перевага — стабільна якість і екологічність. Ми активно закуповуємо сертифіковану продукцію з України й плануємо розширювати співпрацю», — зазначає Даніеле Маркомін.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Українські експортери у першому півріччі 2026 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, проте темпи зростання помітно сповільнились.

Серед трьох найбільш поширених у світі бобових культур — сочевиці, нуту та гороху — Україна є помітним гравцем лише на гороховому ринку. Але з експортом агропродукції зараз непросто, хоча йдеться про невеликі обсяги: у 2026/27 маркетинговому році на експорт очікується 600 тис. т українського гороху. Проблема не лише в заблокованих морських шляхах, а й у постійних атаках на інфраструктуру та судна, тому для відновлення логістики у потрібних обсягах знадобиться чимало часу.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

На півдні України аграрії зменшують посівні площі під озимими приблизно на 30-40%. Поки фермери займають позицію вичікування для розуміння ситуації на ринку, але весною їм потрібно буде приймати рішення щодо вибору культур для вирощування.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.