Європейський Союз за споживання 15-16 млн т сої на рік забезпечений власною сировиною лише на 5%. Споживання сої зростає, і там немає де взяти додаткові 7 млн га, щоб забезпечити потребу. Тобто ЄС залишатиметься постійним споживачем й імпортером не ГМ-сої та соєвого шроту.
Про це розповів партнер та генеральний директор Barva Invest Юрій Гаврилюк під час святкування Всесвітнього дня бобових в Україні.
У консалтингово-аналітичній компанії Barva Invest наголошують, що вирощування не ГМ-сої є конкурентною перевагою українського фермера. За даними аналітиків, попереднього сезону Україна експортувала до ЄС 1,2 млн т не ГМ-сої. Цього сезону розрахунок на 2 млн т.
За словами ключового менеджера із роботи з клієнтами Oleificio San Giorgio S.p.A, одного з провідних італійських переробників сої, Даніеле Маркоміна, українська соя вже зараз має значну конкурентну перевагу перед балканською завдяки чистоті та стабільній якості.
«Українська соя значно чистіша за продукцію з Балкан. Протеїновий рівень тут у середньому 33–35%, що трохи нижче, ніж у наших традиційних постачальників, але її перевага — стабільна якість і екологічність. Ми активно закуповуємо сертифіковану продукцію з України й плануємо розширювати співпрацю», — зазначає Даніеле Маркомін.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.