Для українських виробників хлібобулочних виробів доступні зовнішні ринки, та є шляхи транспортування продукції на ці ринки, тому важливо, щоб були передумови для внутрішнього виробництва продуктів. Це питання наявності сировини та доступу до неї.
Виробникам та переробникам пшениці у новому маркетинговому році, який розпочнеться в липні, потрібно розглянути можливість повернутися до практики підписання меморандуму в частині обсягів експорту пшениці для забезпечення внутрішнього ринку.
Про це зазначив т.в.о. міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Хлібна індустрія 2024».
Для українських виробників хлібобулочних виробів доступні зовнішні ринки, та є шляхи транспортування продукції на ці ринки, тому важливо, щоб були передумови для внутрішнього виробництва продуктів. Це питання наявності сировини та доступу до неї.
Він додав, що вже за місяць розпочнуться жнива, і в наступному маркетинговому році потрібно розглянути потенційне повернення до практики підписання спільного меморандуму між Мінагрополітики і учасниками ринку щодо обсягів експорту пшениці для забезпечення внутрішнього ринку.
Ми зараз виходимо по балансу без критичних перехідних залишків, водночас бачимо, що є часткове зниження виробництва пшениці. Її буде абсолютно достатньо для внутрішнього споживання, але щоб у переробників була прогнозованість на рік, з нашого погляду, як мінімум потрібно це обговорити. Це дозволить повернутися до прогнозованості та впевненості в доступності для виробництва якісної сировини.
За його словами, традиційно меморандум із виробниками і переробниками Мінагрополітики підписувало у серпні – вересні, коли були зрозумілі обсяги врожайності і якість пшениці.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Глобальний ринок може недоотримати до 38 млн т зернових із Чорноморського регіону у разі збереження обмеженої роботи портів Чорного моря до кінця сезону 2026/27.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Для забезпечення стійкості та подальшого розвитку агробізнесу, зокрема органічного сектору, ключовими залишаються логістика, енергозабезпечення, людський ресурс, доступ до фінансування та відновлення.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

У межах форуму «Хлібна індустрія 2026» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський підписав Меморандум про співпрацю з президентом ГС «Український експортний альянс» (UEA) Іриною Зеленіною.