Українським фермерам, що прагнуть якнайшвидше очистити свої землі та почати працювати на них, потрібно виявити терпіння та в жодному разі не намагатися розмінувати землі власноруч або за допомоги людей, які не мають відповідного фаху.
Про це заявив координатор напряму розмінування в Міністерстві економіки, заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
«Надійшла інформація про трагічний випадок на Херсонщині, де місцевий фермер за допомоги найманих працівників намагався розмінувати своє поле. Результат — підрив. Загинула людина. Вкотре звертаємося до аграріїв: процесом розмінування мають займатися виключно сертифіковані оператори та професійні сапери. Ми розуміємо фермерів, які хочуть якнайшвидше відновити свою діяльність, але наголошуємо, що потрібно користуватися послугами виключно фахівців — це мінімізує ризики і збереже життя людей», — цитує його слова пресслужба Мінекономіки.
Ігор Безкаравайний підкреслив, що уряд та міністерство роблять усе, аби пришвидшити процес очищення українських земель. Зокрема, за програмою пріоритетного розмінування земель сільгосппризначення обстежено понад 200 тис. га земель, з яких понад 120 тис. га фермери вже використовують.
«Ми працюємо 24/7 для того, щоб запустити процеси, які пришвидшать розмінування земель. На початку року в урядових інституціях було близько 2 тисяч піротехніків. До кінця року буде 6 тисяч. Ми суттєво збільшуємо кількість машин для розмінування. На сьогодні маємо вже 16 сертифікованих операторів, 29 — у процесі сертифікації, 40 — готуються до сертифікації. Реалізовано пілотний проєкт із закупівлі послуг з розмінування, а в бюджеті на наступний рік на компенсацію аграріям, які купуватимуть такі послуги, закладено 2 млрд грн. Тобто робота триває. Буде ринок, який пришвидшить розмінування. Буде велика пропозиція операторів — сертифікованих, фахових. У аграріїв буде можливість очистити свої землі, не наражаючи нікого на небезпеку. Єдине, що ми просимо у людей, у бізнесу: дайте нам трохи часу», — зазначив Ігор Безкаравайний.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Оператори протимінної діяльності у липні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 210 га земель сільськогосподарського призначення.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Оператори протимінної діяльності виконали 100 договорів на розмінування земель сільськогосподарського призначення з початку дії відповідної бюджетної програми.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.