Алгоритм подання заявки цього року — максимально простий. Фермер самостійно подає заявку через Державний аграрний реєстр. Якщо з якоїсь причини йому це не вдається, можна звернутися до органів місцевого самоврядування або військової адміністрації.
Український агросектор продовжує працювати в умовах надвисоких ризиків, де кожен неперевірений гектар землі несе смертельну загрозу для людей і техніки. Попри ризик підривів, фермери продовжують виїжджати на поля, обробляти їх, збирати врожаї та попереджати гуманітарну кризу в Україні та світі.
Саме тому одним із пріоритетів держави залишається повернення сільськогосподарських земель до безпечного використання. Для цього 2024 року в Україні запрацювала програма «Гуманітарне розмінування».
На її фінансування передбачено 2 млрд грн. Держава повністю компенсує вартість гуманітарного розмінування для ще не розмінованих земель сільськогосподарського призначення. Якщо ж фермер уже очистив свої поля власним коштом у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року, він може отримати компенсацію до 80%.
За час дії програми до Центру гуманітарного розмінування (ЦГР) уже надійшло понад 1000 заявок. Цього року це зробити ще простіше.
Алгоритм подання заявки цього року — максимально простий. Фермер самостійно подає заявку через Державний аграрний реєстр. Якщо з якоїсь причини йому це не вдається, можна звернутися до органів місцевого самоврядування або військової адміністрації.
У 2026 році, за ініціативи Центру гуманітарного розмінування, уряд суттєво оновив механізм реалізації бюджетної програми «Гуманітарне розмінування». Якщо раніше програма орієнтувалася переважно на великі та середні агропідприємства, то тепер право на 100% покриття витрат отримали дрібні фермери, фізичні особи – власники паїв, особисті селянські господарства та підприємства, які мають землю державної власності.
Програма «Гуманітарне розмінування» діє вже понад два роки. І якщо спочатку ЦГР був зосереджений на тому, аби запустити цю підтримку, зробити всі процеси прозорими та розміновувати великі господарства, то поступово стало зрозуміло, що особливої підтримки потребують і фермери-одноосібники, і державні землі. Саме тому ми ініціювали зміни до постанови, які підтримав уряд.
Ще однією суттєвою зміною цього року стало скасування ескроу-рахунків. Якщо раніше фермер мав самостійно відкривати спеціальний рахунок ескроу в банку, тепер цей пункт скасовано. Усі транзакції та розрахунки з підрядниками здійснює безпосередньо Центр гуманітарного розмінування, що звільняє фермера від банківської тяганини.
Участь у програмі можуть взяти юридичні особи, фізичні особи – підприємці, фізичні особи, а також господарські товариства, 100% акцій яких належать державі, якщо відповідають таким вимогам:
У ЦГР зазначають, що фермери мають можливість подавати свої заявки попри те, що наразі тривають торги на раніше подані заявки.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Аграрії Сумської області отримають 365,1 тис. грн фінансової підтримки з обласного бюджету в 2026 році.

Обсяги державного фінансування аграрного сектору в проєкті бюджету на 2027 рік після ухвалення у першому читанні залишились без змін.

Фермери кількох районів Молдови погрожують 29–30 жовтня вийти на протести із сільгосптехнікою, якщо парламент не продовжить ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

У Норвегії розробили план фінансової підтримки України на 2023-2030 роки. Сума фінансування становить приблизно $30 млрд, значна частина коштів йде на військове обладнання, а $1 млрд 596 млн — на енергетику, відбудову, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій.