У нас були прораховані три сценарії розвитку: короткостроковий, середньостроковий і довостроковий. І очевидно, що на даний момент ми знаходимося на переході від короткострокового, коли вже є фактичні втрати у ціні та логістиці, до середньострокового сценарію, коли кінця такої блокади не бачимо, тому компанії вибирають свої схеми та планування для того, щоб рухатися до можливого негативного сценарію. Для підготовки потрібен певний час і ресурси, тому що недоотримана валютна виручка вплине не тільки на бюджет і ВВП України, а й на фінансове становище підприємств, адже, окрім заробітної плати, окрім ТМЦ і оплати за оренду, багато підприємств мають свої кредитні портфелі, які потрібно буде пролонгувати чи реструктуризувати боргове навантаження.
Заблокований експорт: для аграріїв реалізувався максимально негативний сценарій
У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.
Як стверджують учасники ринку, ситуація критична, і вона розвивається за сценарієм ідеального шторму, який максимально вражає агровиробників. Про це говорили під час серпневого огляду економіки від Центру економічної стратегії зі спеціальною темою «Море в облозі: як Україні зберегти експорт?».
За словами Олега Хоменка, агробізнес займає позицію вичікування для того, щоб прорахувати нові логістичні ланцюжки, врахувати їх у своїй собівартості, оскільки, незважаючи на те, що внутрішня ціна впала, логістичні витрати збільшилися орієнтово на 55-60 євро на кожній тонні додатково до порту Констанца, Гданськ або далі на Італію.
Як розповів директор по роботі з органами державної влади компанії «НІБУЛОН» Олександр Дмітрієв, коли ризик зупинки портів реалізувався, компанія вже мала напрацьований маршрут через Дунай, але потрібно було адаптуватися та розширити його на більший товарний потік.
Додається питання не тільки сформованої та перебудованої логістики, це елементарне питання повернути людей на річковий флот. Це не робиться за один день, але для нас сьогодні цей етап пройдено, альтернативний канал працює. Звичайно, основне обмеження — його економіка та пропускна спроможність. Цей канал дорожчий, додає до циклу часове плече приблизно ще 15-20 днів. Держава може допомогти аграріям зробити маршрут через Дунай не просто як підстраховку, а дійсно альтернативним шляхом, компенсувавши часткову різницю вартості.
За словами Олександра Дмітрієва, залишити в цій ситуації додатковий кост (експортні витрати) на експортерах не можна, як і очікувати від бізнесу, що він просто візьме і перейде на більш складний і дорожчий маршрут.
Водночас «НІБУЛОН» має адаптивний план щодо посівної, який може швидко змінюватися залежно від умов і змінних. Також компанія ще 2022 року передбачала потребу в альтернативних маршрутах й інвестувала в Ізмаїл.
У даній ситуації значні обсяги агропродукції перекладаються на «Укрзалізницю», в основній номенклатурі якої зернові вантажі займають друге місце. Як розповів заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, щорічний обсяг експорту зернових у воєнний час складає до 50 млн т на рік, і приблизно 30-35 млн т експортується саме залізницею.
- Основний напрямок по зерну за обсягами — 90% рухалося в бік портів Великої Одеси.
- На західні прикордонні переходи рухалося приблизно 9% із загального обсягу.
- На порти Дунаю припадало приблизно 1% із 35 млн т експорту зерна.
На жаль, альтернативні шляхи тільки на третину зможуть задовольнити потреби. Тобто Україні зараз треба продати 50 млн т зерна. Але наші західні прикордонні переходи максимально, що зможуть переварити, передати до Європи — це лише 1 млн т на місяць. Приблизно 0,5 млн т ми перевеземо залізницею через Дунай. Тобто 1,5 млн т — це обсяг, який здатна перевезти залізниця. Приблизно ще 0,5 млн т забезпечить автотранспорт. Таким чином, ми вийдемо на 2-2,5 млн т експорту агропродукції через альтернативні шляхи, через Європу і через порти Дунаю. Що таке 2 млн т на місяць — це 24 млн т на рік. Це рівно половина того, що нам потрібно.
Водночас експерти наголосили, що різниця між ситуацією зараз і 2022 року полягає в цінах. У 2022 році зерно коштувало $380-400 за тонну, і ця вартість могла економічно витримати зростання ціни логістики. Зараз, за ціни на зерно в межах $230, підняття вартості логістики взагалі немає економічного сенсу реалізовувати збіжжя. За таких умов однозначно аграрій буде в мінусах.
Тому, зважаючи на те, що в Україні сьогодні є сертифіковані елеватори потужністю 53 млн т одночасного зберігання, й завдяки поліпропіленовим рукавам і складам аграрії зможуть розмістити ще 15 млн т збіжжя, не варто поспішати експортувати зерно у збиток. Єдиним питанням залишається відсутність у сільгоспвиробників обігових коштів перед посівною, і тут, на думку учасників ринку, дуже важлива підтримка держави.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
