Про це повідомив аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко, передає AgroTimes з посиланням на газету «АгроМаркет».
За його словами, виробництво рисових круп скоротилось із 12% до 6%, кукурудзяних — із 23% до 16%, гречаних — з 24% до 17%.
Виробництво горохових круп продемонструвало позитивну динаміку — їхня частка у загальному обсязі зросла з 8% до 27%. Основною причиною таких змін було суттєве зростання виробництва гороху в Україні.
Водночас частка пшоняних, ячмінних і вівсяних круп залишається відносно стабільною.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.