Про це у своєму блозі на AgroPortal.ua написала виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.
За її словами, функція сертифікації в кінці 2015 р. була закріплена за Мінагропродом. У кінці серпня учасників ринку поінформували, що проведення сертифікації буде здійснювати Мінагропрод через державне підприємство.
«Бажання швидко ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства і неодноразовий перерозподіл повноважень між органами державної влади, неузгодженість дій між КМУ і ВРУ у визначенні відповідальних органів призвели до того, що зараз сертифікацію насіння/садивного матеріалу і всі супроводжуючі процедури сертифікації здійснювати фактично нікому», — каже Сюзанна Григоренко.
В Україні близько 700 виробників насіння/садивного матеріалу, внутрішнє виробництво становить понад 1 млн т насіння, які необхідно сертифікувати, плюс експорт і імпорт. Враховуючи специфіку сільського господарства, зазначає експерт, всі роботи, в тому числі і роботи з сертифікації насіння, можна проводити тільки у чітко визначені та стислі строки, чим більше затягується «невирішеність» питань сертифікації, тим вище ризик для виробників насіння відомості результатів їх роботи немає, а це відповідні економічні та репутаційні втрати держави.
«N. B.!» Чому сертифікація насіння в Україні постійно «під питанням»?
При цьому директор Насіннєвої асоціації звертає увагу, що насінництво — не сировинне виробництво, а виробництво продукції з високою доданою вартістю і в провідних країнах Європи у структурі експорту АПК займає чільне місце, працюючи на авторитет держави.
Для довідки: Нагадаємо, КМУ кілька разів продовжував повноваження Держсільгоспінспекції по сертифікації насіння. Востаннє повноваження були продовжені до кінця вересня 2016 р.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

Зрошення — одне з ключових питань, яким об’єднане Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства буде займатися дуже активно. Вже скоро буде призначений новий заступник міністра, який опікуватиметься водними ресурсами, і це складатиме 80% його обов'язків.

