Через особливості гороху як хорошого попередника в сівозміні поступово збільшуються площі під цією культурою. До того ж відкрився ринок Китаю для постачання українського гороху. Інші культури, навпаки, знаходяться в режимі жорсткої стагнації. Овес, гречка та просо займають мінімум площ, хоча останнє демонструє приріст цього сезону.
Площі під круп’яними культурами скорочуються: чи вистачить переробникам сировини
05 серпня 2026, 06:17 183
Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.
За даними Державної служби статистики України, обсяги запасів тогорічного врожаю крупʼяних культур у переробників досить малі.
Сезон сівби круп’яних культур цього року завершився. Як і прогнозувалося, суттєвих проблем не було. Щоправда, в деяких регіонах посівна затягнулася через погоду, але ця ж погода, з іншого боку, сприяє більшій урожайності деяких культур, тож загалом картина непогана.
Про ситуацію з крупами поточного сезону та перспективи в 2026/27 МР розповів керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі Андрій Купченко на конференції Grain Processing Forum 2026, яку організувала Спілка «Борошномели України» разом із ФАО Україна, у межах Agro Ukraine Week.
Яких круп висіяли найменше
- Площі під ячменем поступово зменшуються, адже є певні проблеми з якістю на тлі погодних умов, які призвели до загибелі посівів, тому фермери скорочують площі під цією культурою. Нинішнього сезону засіяно орієнтовно 713,6 тис. га. Щодо наявності сировини для виробництва круп наразі критичної ситуації з ячменем немає.
- Під вівсом зосереджено 137,5 тис. га, що майже на рівні минулого року.
- Під горохом — майже 260 тис. га, що на 20 тис. га менше, ніж торік.
- Гречка зайняла 55,1 тис. га (майже на 5 тис. га менше, ніж 2025 року).
- Під просом 38,5 тис. га, що на понад 5 тис. га більше за минулий рік.
Андрій Купченко, керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі
Загальна площа зазначених культур під урожай 2026 року на 2,6% менша за показник 2025 року та на 26,8% менша за довоєнні показники. Найбільше скорочення площ під горохом (-7%), а найбільше розширилися площі під просом (+25,7%).
Огляд основних крупʼяних культур
У 2025/26 МР виробництво вівса оцінюється на рівні 382,5 тис. т, що на 16,3% менше, ніж торік. Обсягів виробництва вистачає для харчової промисловості, частину можна експортувати, але перехідні залишки поступово скорочуються. Це перший дзвіночок до того, що в Україні може сформуватися певний дефіцит вівса.
- Обсяги внутрішнього споживання залишаються стабільними та оцінюються на рівні 380 тис. т. До того ж обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 150 тис. т, а кормового, навпаки, зрости до 180 тис. т.
- Експортний потенціал вівса поточного сезону прогнозується на рівні 41 тис. т, що на 39% більше, ніж минулого сезону. Експорт вівса відбувався досить активно у вересні – жовтні та грудні, основний покупець — Туреччина. У 2026/27 МР експорт вівса прогнозується на рівні 60 тис. т.
- З урахуванням прогнозованих посівних площ під вівсом цього року оцінка виробництва незначно збільшена — до 389,4 тис. т (+1,8%).
- Прогнозується подальше зростання обсягів внутрішнього споживання завдяки кормам — до 400 тис. т (+5,3%), продовольче споживання очікується на рівні 150 тис. т.
Із гречкою ситуація складніша. Спостерігається суттєве зниження виробництва. У 2023 році був гречаний бум, виробництво сягнуло понад 200 тис. т, і цього вистачило, щоби кілька сезонів переробляти та реалізовувати.
- Але ситуація змінилася: наразі виробництво гречки дуже низьке, на рівні 70,8 тис. т, що на 37,7% менше за попередній сезон.
- Обсяги внутрішнього споживання оцінюються в 102 тис. т, тобто для харчування не вистачить, є ознаки дефіциту.
- Обсяги експорту, за прогнозами експертів, поточного сезону складуть 12,3 тис. т.
- З огляду на прогнозовані посівні площі 2026 року очікується незначне збільшення валового збору гречки до рівня 78,3 тис. т. Внутрішнє споживання може скоротитися до 96 тис. т, продовольче — очікується на рівні 85 тис. т. Достатні перехідні залишки з попередніх сезонів дозволяють утримувати переробку на хорошому рівні.
- Експортний потенціал у 2026/27 МР може сягнути 2 тис. т.
Андрій Купченко, керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі
Станом на вересень 2025 року запаси гречки були співставні з минулорічними — 22,5 тис. т. А потім на підприємствах відбулося різке зниження, що корелюється з прогнозами переробки та балансу. Станом на початок 2026 року запаси гречки у сільгоспвиробників склали 23,5 тис. т, а у переробників станом на 1 травня — 12,8 тис. т. Внаслідок зниження виробництва зростає ціна реалізації гречки. Так, середня ціна реалізації за результатами 2025 року підвищилася до майже 14 тис. грн/т.
Щодо споживчих цін видно, що крупа в дефіциті, тому ціна зросла майже до 80 грн/кг. У різних регіонах України різниця в ціні сягає 20 грн.
З просом схожа ситуація: виробництво зменшилося майже втричі, оцінюється на рівні 60 тис. т. Цього року очікується відновлення площ з 33 тис. га до 40 тис. га. Для харчової переробки такого обсягу поки що достатньо, але певні ознаки дефіциту все-таки простежуються.
- Обсяги внутрішнього споживання на досить низькому рівні — 37 тис. т. Водночас обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 25 тис. т, а кормового — до 8 тис. т.
«Просо частково і експортна культура, потенціал реалізації якої оцінюється в 43 тис. т. Просідання експорту викликане, з одного боку, дефіцитом, з іншого — логістичними проблемами та перевагою більш товарних культур, як-от кукурудза та пшениця. У майбутньому сезоні очікується, що експорт проса може сягнути 30 тис. т», — зазначає Андрій Купченко.
- У липні – травні 2025/26 МР було експортовано більше 49 тис. т. Основним імпортером поточного сезону стала Кенія, яка закупила майже 23% усіх партій. Інші ключові імпортери суттєво скоротили закупівлі.
- Обсяги реалізації проса у 2025 році склали 81,3 тис. т.
Андрій Купченко, керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі
Зменшення виробництва проса відбилося на ціні, тому вона поступово зростає. За результатами 2025 року середня ціна реалізації проса досягла рекордного рівня у майже 8,8 тис. грн/т. Споживчі ціни на пшоно в Україні також зростають. Це була одна з найдешевших круп, але у травні 2026 року ціна зросла до рекордного рівня — 57,1 грн/кг.
Виробництво гороху залишається досить великим, до того ж у 2025/26 МР воно зросло, склавши 679,2 тис. т, що на 46,7% більше, ніж попереднього сезону. Для харчової переробки обсягів достатньо, вистачить і на експорт.
- Водночас обсяги внутрішнього споживання на досить низькому рівні та оцінюються у 175 тис. т. Продовольче споживання може знизитися до 45 тис. т (-10%), а кормове — залишиться на рівні 50 тис. т.
Запасів також достатньо, ознак дефіциту немає, інше питання — якість, доступність і ціна.
«За 2025 рік гороху реалізовано 180,5 тис. т, але, незважаючи на досить великі обсяги виробництва, ціна все одно зростає. Це питання попиту і собівартості виробництва. Середня ціна реалізації гороху за результатами минулого року сягнула рекордного показника — 11,9 тис. грн/т», — пояснює фахівець.
- Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Є сподівання, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.
- У 2026/27 МР очікується зниження виробництва гороху на 12%, до 597,6 тис. т. Знизиться і споживання на майже 6% (до 165 тис. т).
- Водночас експорт може зрости до 380 тис. т.
Поступово скорочуються і обсяги виробництва ячменю — 5,2 млн т. Про дефіцит для харчової переробки не йдеться, питання про експорт: скільки Україна зможе реалізувати на зовнішні ринки.
- Обсяги внутрішнього споживання ячменю поточного року сягають 3,4 млн т, обсяги продовольчого споживання можуть знизитися до 28 тис. т. За словами аналітика, залишки ячменю досить суттєві, аби не думати про продовольчу безпеку.
- Експортний потенціал поточного року очікується на рівні 1,5 млн т. Наступного сезону наразі прогнозують обсяги експорту в розмірі 2,3 млн т, але чи справдиться це, залежатиме від попиту імпортерів і воєнних ризиків.
«Ячна крупа — одна з найдешевших на ринку, але і тут поступово прослідковується зростання ціни. У травні 2026 року середня ціна встановилася на рівні майже 26 грн/кг, що на 7% більше, ніж станом на початок року», — розповідає Андрій Купченко.
Ринок кукурудзи найбільш масовий, тут і пропозиція найбільша. Виробництво цього сезону очікується на рівні понад 33 млн т, торік було 31 млн т. Обсяги внутрішнього споживання оцінюються в 7 млн т, при цьому продовольче споживання може сягнути 160 тис. т.
Андрій Купченко, керівник аналітичної служби ІА «АПК-Інформ», технічний експерт ФАО Україна з питань ринків та торгівлі
У харчовій переробці кукурудзи ситуація аналогічна з ячменем, хоча є тенденція до збільшення виробництва кукурудзяних круп, і це один із ефективних шляхів оптимізації залишків, які формуються на сьогодні. Яким би не був експорт, на жаль, його не вистачає для реалізації тих обсягів, які маємо зараз. Усе це через проблеми з логістикою та воєнні ризики, тому залишки таких масових культур, як кукурудза, формуються, і їх потрібно кудись збувати.
За останні 5 років з України експортується в середньому приблизно 25 тис. т кукурудзяної крупи на рік.
Структура витрат на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також палива, добрив, оплати праці та послуг і насіння складає менше 50%. Динаміка показує, що витрати на паливно-мастильні матеріали зростають й зростатимуть і надалі. Частка витрат на насіння падає внаслідок того, що ціна насіннєвого матеріалу не так суттєво змінювалася, як на паливо чи добрива.
Добрива тримають більш-менш стабільну позицію — 8-16% у структурі витрат.
Оплата праці, оплата послуг від сторонніх організацій та інші витрати дещо зростають — 7-10%, 6-12% та 44-56% відповідно.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
