На що підуть мільйони, виділені Держсільгоспінспекції

Ліквідація сама по собі за 1 день неможлива, і коли кажуть, що виділено кошти на інспекцію, то мається на увазі, що це кошти, які підуть комісії з ліквідації. Під час провадження своєї діяльності комісія користується рахунками в органах Казначейства, печаткою, бланками органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняє діяльність.  А самі заходи з ліквідації вимагають низки дій, які потрібно здійснити, щоб Держсільгоспінспекція припинила свою діяльність.

Так, з’являється інформація, що інспекція не працює, але офіційно вона існує і працює в особі ліквідаційних комісій, головним завданням яких фактично є виконати дії з ліквідації, які були розпочаті в 2015 році.

Для довідки: наразі перший заступник голови Держсільгоспінспекції — Ю.Б. Заставний, одночасно він є головою ліквідаційної комісії. Останню було утворено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 р. № 389-р, цим же документом Заставний призначений головою комісії.

Постановою від 30.06.2015 р. № 447 Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати територіальні органи Державної інспекції сільського господарства. Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 07.07.2015 р. № 3 утворено комісії з ліквідації її територіальних органів у областях та затверджено голів цих комісій. Територіальні органи в областях відповідно затвердили власні комісії та плани заходів із ліквідації.

Отже, на сьогодні управління в районах повністю припинили діяльність, функціонують лише обласні в кількості по 4-5 осіб на область (ті, які входять до ліквідаційних комісій).

Тому кошти, які були виділені в листопаді 2016 р., спрямовані на утримання ліквідаційних комісій (у розпорядженні є лише 2 статті витрат — оплата праці та комунальні послуги) згідно з кошторисом витрат, пов'язаних із роботою комісій.

Це аж ніяк не вирішує питання безперебійного та якісного здійснення сертифікації насіння та садивного матеріалу.

Сфера насінництва — це не поле для «експериментів» для управлінців. Щоб переломити ситуацію, потрібні чіткі професійні дії з високим рівнем відповідальності. Але сьогодні маємо невирішені питання, які є фундаментальними:

- відсутність чіткої структури організацій, які будуть задіяні в сертифікації зі сторони держави;

- завершальний етап заміни підзаконного регулювання (спільно з галузевими асоціаціями, що діють  у галузі насінництва,  проекти були напрацьовані, але їх ще не прийнято, в зв’язку з чим існує невідповідність Закону та підзаконних актів);

- виконання норм закону всіма: і суб’єктами господарювання, і владними структурами;

- зворотний зв’язок органів влади та представників учасників ринку .

19 жовтня 2016 р. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства (наказ та склад) було створено робочу групу з вирішення важливих питань у цій сфері, засідання не відбулося і досі. 

Щодо інформації, скільки коштів має бути виділено саме на сертифікацію: вона є лише у розпорядників бюджетних коштів. Згідно із законодавчими змінами, всі дії в рамках сертифікації повністю оплатні та будуть оплачуватися на договірних засадах .

У вересні Мінагропродом опубліковано та розміщено на офіційному веб-сайті проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування вартості послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва». Однак у запропонованій  калькуляції витрат було передбачено лише планові одиниці часу, а базова вартість послуги за одиницю часу не встановлена. Зазначено, що базою для формування вартості є фактичні витрати за даними бухгалтерської звітності за попередній рік та економічним обґрунтуванням.

Сказати, скільки точно буде коштувати сертифікація як комплекс заходів, які зобов’язаний оплатити суб’єкт господарювання для отримання обов’язкових сертифікатів, неможливо.

Потрібно врахувати, що сертифікація насіння та отримання сертифіката є обов’язковою процедурою для всіх, хто здійснює постачання насіння, а не лише для тих, хто є суб’єктом насінництва та розсадництва, той факт, що сертифікати оформляються в розрізі партій, та строковість дії сертифіката, відповідно, калькуляція витрат повинна містити чіткі кількісні показники та орієнтовний розрахунок вартості всіх робіт, які зобов’язаний замовити суб’єкт господарювання.

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України