ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.
Про це повідомляють у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що Делегований регламент (ЄС) №2026/1052, яким внесено зміни до Делегованого регламенту (ЄС) №2020/692 щодо ввезення до ЄС тварин, зародкового матеріалу та продукції тваринного походження з третіх країн набирає чинності 12 серпня 2026 року.
Документ враховує практику застосування чинного законодавства ЄС, рекомендації Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (WOAH), а також останні зміни у сфері безпечності харчових продуктів.
Відтепер включення країни до переліку держав, з яких дозволено експорт до ЄС, не означає автоматичного допуску всієї продукції. Для окремих товарів Європейська комісія може вимагати проведення додаткових досліджень чи додаткові документи або сертифікати щодо походження продукції, вакцинації тварин чи інших підтверджень відповідності.
Додаткові умови можуть встановлюватись не лише через відсутність або наявність конкретної хвороби, а й з урахуванням ширшого комплексу факторів: ветеринарно-санітарний статус країни, ефективність системи контролю, нагляду, реагування на спалахи та інші епідеміологічні особливості.
Наприклад, змінено правила щодо імпорту коней. Зокрема, спеціальні умови застосовуватимуться незалежно від групи, до якої належить країна або територія, якщо на її території протягом установленого періоду зафіксовано:
Також додано положення, відповідно до якого ветеринарні правила більше не застосовуються до ввезення та подальшого переміщення в ЄС желатину, колагену та високоочищених продуктів тваринного походження, перелічених у секції XVI додатка III до Регламенту №853/2004 зі збереженням інших вимог імпортного контролю ЄС (гігієна, безпечність, маркування, перевірка на забруднювачі тощо).
Регламент оновлює правила ідентифікації копитних тварин, коней, страусових, декоративних і домашніх птахів.
Для більшості видів тварин ідентифікація має здійснюватися з використанням електронних транспондерів або бирок відповідно до міжнародних стандартів ISO. Якщо електронний ідентифікатор не відповідає міжнародним стандартам, імпортер повинен забезпечити можливість його зчитування.
Для копитних тварин до відправлення з господарства відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни до ISO 3166 та унікальний номер тварини):
Для страусових тварин до відправлення з господарства відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни до ISO 3166 та унікальний номер тварини) має використовуватись шийна бирка або ін’єкційний транспондер (якщо не відповідає стандартам ISO 11784 і 11785, імпортер має забезпечити наявність пристрою, що може його зчитати).
Для декоративних та домашніх птахів до відправлення з господарства має використовуватись бирка на лапі або ін’єкційний транспондер (з унікальним цифровим кодом і кодом країни, у якій птаха було вперше ідентифіковано). Також наведено перелік винятків: коли птах направляється в ізольовану установу, птах був раніше ідентифікований за іншим міжнародно визнаним стандартом, немає сумнівів щодо первинної ідентифікації та існує однозначний зв’язок між птахом і ветеринарним сертифікатом
Ці зміни спрямовані на підвищення рівня простежуваності походження тварин і прозорості міжнародної торгівлі.
Для м'ясних продуктів запроваджується більш жорсткий контроль походження сировини.
Якщо країна походження сировини не має права експортувати свіже м'ясо до ЄС без спеціальних умов, до такої сировини має застосовуватися визначений Європейським Союзом режим обробки, встановлений для відповідної країни або зони походження продукції та сировини, який є достатнім для зниження ризику поширення хвороб.
Регламент переглядає вимоги до виробництва молочної продукції залежно від виду молока та способу його обробки. Якщо продукція виготовляється із суміші молока різних видів тварин, застосовуватимуться найсуворіші вимоги до технологічної обробки.
Зокрема:
Також встановлено нові умови для імпорту яєчних продуктів. Вони повинні походити із країн або зон, де діють програми нагляду за високопатогенним грипом птиці, а продукція має пройти визначену ЄС обробку проти високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.
Одні з найбільш масштабних змін стосуються композитних продуктів, що містять інгредієнти тваринного походження.
Під час оцінки до молочних інгредієнтів враховуватиметься не лише країна виробництва кінцевого продукту, а й:
Що вищим є ветеринарний ризик країни походження інгредієнтів, то суворішими будуть вимоги до їх обробки.
Також встановлено вимоги до яєчних інгредієнтів, аналогічні тим, що застосовуються до продуктів, виготовлених із яєць.
Для окремих стабільних за кімнатної температури композитних продуктів передбачено спрощення: замість ветеринарного сертифіката може використовуватися приватна декларація оператора ринку (private attestation), якщо виконані встановлені вимоги.
У зв'язку з набранням чинності новими вимогами операторам ринку, які експортують продукцію до Європейського Союзу, рекомендується вже зараз:
Ознайомитися з текстом Делегованого регламенту (ЄС) №2026/1052

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

У Німеччині виявили новий вірус великої рогатої худоби, який може поширитися країною до кінця осені. Збудник уже зафіксували в Німеччині, Франції та Швейцарії.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

У червні цього року вперше органічні курячі яйця українського виробництва вирушили на експорт до Європейського Союзу.

Україна у червні 2026 року експортувала 11,53 тис. т молочних продуктів на суму $35,06 млн. Натуральні обсяги експорту скоротилися на 23%, а грошова виручка впала на 31% відносно травня 2026 року.

Триває набір учасників навчальної програми «Квиток до ЄС», яка покликана допомогти аграріям підготуватися до вимог європейського ринку.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Українські експортери за підсумками 2025 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, водночас зменшились обсяги постачання сировини на зовнішні ринки.