Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.
Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, пише Agravery.com.
На думку аналітииків, у попередні три сезони саме соя залишалася однією з небагатьох культур, що забезпечувала стабільну прибутковість виробникам.
«У 2022–2024 роках соя, як і ріпак, була культурою, що реально генерувала прибуток для аграріїв. Вона має важливу перевагу — її можна продати як на внутрішню переробку, так і експортувати. Для сої доступні автомобільна та залізнична логістика, а також зберігається попит у дунайських портах. Крім того, для експорту не потрібно формувати великі партії, як у випадку з кукурудзою: достатньо 200–300 т. Саме тому попит на сою традиційно залишається більш гнучким», — зазначають у ПУСК.
На початку нового маркетингового року найбільший ризик цінового тиску виникне на ринку кукурудзи, тоді як для сої ситуація виглядає більш перспективною.
«Якщо подивитися на співвідношення цін між соєю та кукурудзою, то пікових значень ми ще не досягли. Аналогічна ситуація була і на початку минулого сезону, коли рекомендація була простою: кукурудзу продавати, а сою залишати на зберігання. Виробники, які реалізували сою у січні, лютому чи березні, отримали значно кращу ціну. Ймовірно, подібний сценарій повториться і цього сезону», — прогнозують експерти.
Коли розпочнеться період масового збирання врожаю, пропозиція кукурудзи може суттєво перевищити попит, що призведе до просідання цін. Натомість соя має більше шансів дорожчати протягом другої половини сезону.
«Окремі переробні підприємства вже озвучують ціни нового врожаю сої на рівні близько 17–18 тис. грн/т. Проте за певних логістичних умов ринок цілком може побачити і 20–22 тис. грн/т. Тому є сенс не поспішати з форвардними продажами. Взимку ціна може бути значно цікавішою для виробників», — резюмують у ПУСК.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Виробництво сої в Україні 2026 року складе 3,8 млн т, з яких на переробку піде 2,8 млн т. Експорт складе 1 млн т.

Загальне виробництво сільгоспкультур у Бразилії у 2025/26 МР, за прогнозом Національної компанії постачання (Conab), становитиме 361,7 млн т, що на 2,6% більше, ніж попереднього сезону.

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Десять найуспішніших агрокомпаній України у першому півріччі 2026 року сукупно отримали 159,4 млрд грн виручки.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.