Дефіцит високоякісного зерна з високим умістом білка залишається серйозним викликом цього сезону, попри зростання частки продовольчої пшениці.
Про це розповів директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, пише ASAP Agri.
Зазначається, що урожай пшениці в Україні у 2025 році очінюється у близько 22,7 млн т.
За інформацією SGS (Міжнародної інспекційної компанії), частка високобілкової пшениці (12,5% і вище, 1–2 клас) у врожаї-2025 становить лише 6,6%, тоді як п’ять років тому — 33,5%. Натомість пшениця з протеїном 11,5–10,5% (3 клас) тепер домінує: майже третина врожаю, удвічі більше минулорічного показника.
Пшениця 4 класу, яка часто знижується до фуражного або низькосортного продовольчого призначення, становить близько половини виробництва, тоді як нестандартної фуражної — 10,4% проти 16,7% у 2024 році.
«Загалом пшениці, придатної для виробництва борошна (1–3 класи), у 2025 році зібрано майже 40%, що більше, ніж 27% торік, але досі значно менше, ніж 57,6% у 2020 році. У середньому співвідношення продовольчої до фуражної пшениці у 2025 році становить 40:60 порівняно з 30:70 у 2024-му, тобто відбулося помірне відновлення пропозиції борошномельних сортів», — зазначають аналітики.
Регіонально південь і схід лідирують за якістю зерна — сухе, щільне, чисте, з високими показниками числа падіння. Центр і північ демонструють найбільш збалансований профіль продовольчої якості. Найгірші показники у західних областей, де висока вологість і знижений протеїн (близько 10,6%) погіршили хлібопекарські властивості.
«Коротко кажучи: Україна у 2025 році отримала ширшу базу продовольчої пшениці, але набагато тонший «преміальний» шар — більше зерна для борошна, але менше по-справжньому високоякісного», — резюмують фахівці.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Висівки займають найбільшу частку в структурі експорту продуктів переробки зерна з України.

Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку.

У межах форуму «Хлібна індустрія 2026» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський підписав Меморандум про співпрацю з президентом ГС «Український експортний альянс» (UEA) Іриною Зеленіною.