Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.
Саме фермери створили це підприємство, і нині загалом на ньому працює близько десяти людей.
Компанія працює як із органічною, так і з конвенційною сировиною, а також переробляє інші культури, які вирощуються у Швеції. Усе насіння закуповують у місцевих фермерів — якомога ближче до виробництва. У Skeby Gårdar ніколи не мали наміру самостійно вирощувати сировину, а засновники компанії створили її насамперед для того, щоб забезпечити роботою сільське населення та підтримати місцевих виробників.
За словами представників підприємства, навіть якби один із власників сам вирощував ріпак, компанія не купувала б його на особливих умовах. Навпаки, вони наголошують, що фермери та переробне підприємство — це окремі бізнеси. Сировина закуповується виключно за ринковими цінами, однаковими для всіх постачальників.
Саме таку модель вони вважають принциповою і називають її основою успішного розвитку. Тут усі рівні: коли вони працюють як власники компанії — ухвалюють спільні рішення, а коли виступають як фермери — продають продукцію на тих самих умовах, що й усі інші виробники. Ніхто не має преференцій чи особливих умов.
Завдяки такому підходу виграють усі сторони: фермери отримують чесну ринкову ціну за свою продукцію, а підприємство працює прозоро та стабільно.
Skeby Gårdar переробляє сировину, створюючи продукти, які постачаються як у межах партнерських відносин, так і під власним брендом. У центрі підходу — зменшення кліматичного сліду та прагнення до екологічно відповідальних рішень.
У виробництві застосовуються сталі методи та стратегії, спрямовані на мінімізацію впливу на клімат. Паралельно ведеться постійна робота над удосконаленням процесів, щоб забезпечити поєднання високої якості продукції з екологічною відповідальністю.
Підприємство також бере активну участь у просуванні сталих сільськогосподарських практик і співпрацює з іншими учасниками галузі для розвитку циркулярної економіки. У цьому контексті воно позиціонує себе як гравець, який прагне лідерства через пошук нових рішень для зменшення кліматичного впливу.
Одним із ключових рішень стала повна відмова від викопного палива. Діяльність підприємства забезпечується суто завдяки відновлюваним джерелам енергії — вітрової та гідроенергії.
Значна увага приділяється також транспортуванню, яке є важливим складником екологічного впливу. Використання насіння місцевого виробництва дозволяє скоротити транспортні витрати та зменшити вплив на довкілля. Власний транспорт і техніка працюють на HVO — альтернативному паливі, що сприяє зниженню викидів парникових газів.
Близько половини ріпаку, який надходить на підприємство, є органічним, а інша половина — конвенційним. Загалом щороку закуповується близько 70 тис. т ріпаку. Із них трохи більше 6 тис. т переробляють шляхом пресування для виробництва олії. Решта використовується переважно для харчових потреб, зокрема у хлібопекарській промисловості.
У виробництві застосовується технологія холодного пресування, яка дозволяє зберігати смак і поживні властивості продукту, а також потребує менше енергії, ніж гаряче пресування. Підприємство здійснює регулярний моніторинг енергоспоживання на одиницю продукції та працює над його оптимізацією.
У Skeby Gårdar із ріпаку виробляють олію та макуху, але паралельно ведеться робота над розвитком нових продуктів на основі цієї культури, зокрема з метою збільшення її використання у харчуванні людини, а не лише як корму для тварин.
Окремим напрямом є підтримка вітчизняного виробництва та збільшення частки шведських продуктів на ринку.
Річний оборот компанії цього року становить близько 80 млн крон, а бізнес щороку зростає приблизно на 12%. Підприємство активно розвивається та будує нові виробничі приміщення.
Зокрема, завершується будівництво нового цеху рафінації. Новий рафінаційний комплекс зможе переробляти близько 8 тис. т продукції на рік, роблячи Skeby Gårdar другою такою компанією у Швеції. З 1 т насіння приблизно третину становить олія, а дві третини — макуха. Вихід продукції становить 1/3 олії та 2/3 залишків (макухи).
У виробничому процесі підприємство уникає використання хімічних речовин, зокрема під час миття обладнання. Для очищення контейнерів застосовуються високий тиск і гаряча вода, а у разі потреби — мило, виготовлене із власної лляної олії. Такий підхід спрямований на підтримку чистоти виробництва та мінімізацію негативного впливу на довкілля.
Важливим елементом є робота з відходами. Підприємство стимулює повторне використання та переробку матеріалів, зокрема через впровадження системи повернення IBC-контейнерів. Це дозволяє контролювати їх обіг і забезпечувати ефективне повторне застосування.
Крім того, використовується закрита система каналізації, що запобігає забрудненню довкілля. Стічні води збираються та передаються на сусідню біогазову установку, де перетворюються на ресурс. Таким чином формується замкнений цикл, у якому відходи стають частиною нових процесів.
Skeby Gårdar демонструє модель виробництва, у якій екологічна відповідальність інтегрована в усі етапи діяльності — від сировини до енергоспоживання та управління відходами. Це приклад підходу, де виробництво, ресурси та довкілля розглядаються як взаємопов’язана система.
Фермери працюють на загальних ринкових умовах. Вони користуються кредитами, але спеціальних пільг не мають. Підприємство використовує кредитування, ставка якого становить мінімум 18% плюс курсова різниця.
Ціни на ріпак, за їхніми словами, безпосередньо залежать від світового ринку. Якщо зростає ціна на ріпак, відповідно, дорожчає і ріпакова олія, а врешті ці зміни відображаються і на кінцевому споживачеві. Очікуваний прибуток цього року прогнозується на рівні 1,5-2%.
Українські фермери зазначають, що цього року через слабку перезимівлю врожай очікується нижчим, і представники підприємства підтверджують, що подібна проблема існує й у Швеції.
Часом фермери нерідко укладають угоди ще до збору врожаю, отримуючи кошти наперед під фіксовану ціну. Після цього вони вже зобов'язані поставити продукцію за погодженою ціною незалежно від того, як зміниться ринок. На Skeby Gårdar вважають, що така модель виправдана лише тоді, коли контракт укладається дуже заздалегідь, і фермер чітко розуміє свої ризики. Вже законтрактованими у них є 200 тис. т ріпаку.
Додаткові складські потужності дають змогу Skeby Gårdar не продавати продукцію одразу після виробництва, а чекати вигіднішої ринкової ціни. Якщо ж склади переповнені, підприємство змушене або реалізовувати продукцію, або тимчасово скорочувати виробництво.
Олію зберігають окремо залежно від її походження — органічну та конвенційну. За бажанням фермер може отримати назад саме свою олію: підприємство фасує її у пляшки під брендом конкретного виробника. Крім того, компанія надає послуги фасування для приватних торгових марок.
Олія фасується в однотонні бочки (близько 1/3), у цистерни (2/3), і лише 2% розливається у пляшки. Незважаючи на невеликий обсяг, продаж у пляшках приносить 10% доходу, і цей сегмент планують розширювати.
Окрім власної продукції, компанія активно співпрацює з іншими виробниками. Наприклад, вона продає лляну олію, а один із партнерів виготовляє із продуктів її переробки натуральне мило. Таким чином формується додаткова цінність без утворення відходів. Представники підприємства наголошують, що саме така кооперація дозволяє розширювати асортимент продукції та створювати додаткові джерела доходу.
У компанії немає традиційного магазину при виробництві, однак покупці можуть придбати продукцію через інтернет-магазин або безпосередньо на підприємстві за попереднім зверненням.
Лінія фасування дозволяє одній людині обслуговувати весь процес і виробляти близько 200 тис. пляшок на рік. Половина цього обсягу — продукція власного бренду, половина — продукція інших торгових марок.
На цій же лінії фасують обсмажене насіння та готові суміші для сніданків, які можна додавати до йогуртів або інших страв. Окремо виробляють суміші для пекарень, фасуючи їх у великі мішки. Представники підприємства зазначають, що саме цей напрям також планують активно розширювати.
Якість продукції у Skeby Gårdar контролюється на кожному етапі виробництва. Перевірку здійснює незалежна сертифікована лабораторія, що гарантує об'єктивність оцінки.
Сертифікація відіграє окрему роль. Окрім стандартних вимог до органічного виробництва, у Швеції діє система KRAV — одна з найсуворіших екологічних систем сертифікації у світі. Вона встановлює ще вищі вимоги до виробництва, простежуваності й екологічних стандартів.
Кожна партія сировини проходить перевірку ще на етапі приймання. Наприклад, після надходження ріпаку відбирають два зразки: один залишається на підприємстві, інший направляють до незалежної лабораторії для аналізу.
Одним із ключових показників є вологість насіння. Для переробки приймають ріпак із вологістю від 6 до 9%, водночас оптимальним вважається показник близько 6%, адже саме він забезпечує найкращу якість олії та максимальний її вихід.
Не менш важливою є олійність насіння. Для ріпаку базовим показником є 48%. Якщо вміст олії вищий, фермер отримує доплату — за кожен додатковий відсоток олійності ціна збільшується на 1,5%. Також оцінюють інші показники якості, зокрема вміст домішок і залишків, які безпосередньо впливають на процес виробництва олії.
Для органічного льону настільки жорстких вимог до олійності не встановлено.
Система зберігання дозволяє швидко визначити походження кожної партії. Якщо під час перевірки виникають запитання щодо якості продукції, підприємство може встановити, від якого саме виробника надійшла сировина.
Ще один важливий елемент контролю — ретельне очищення обладнання. Перед переробкою кожної нової партії очищують виробничі лінії, машини та системи транспортування сировини. Особливо суворих процедур дотримуються під час переходу між органічною та конвенційною продукцією, щоб уникнути навіть мінімального змішування. У Skeby Gårdar зазначають, що саме недотримання таких процедур може стати причиною проблем із забрудненням продукції, зокрема залишками ГМО, з якими, за словами учасників, інколи стикаються українські виробники.
Для довідки: Матеріал підготовлений в межах проєкту FarmForce, що фінансується Шведським інститутом та об'єднує партнерів зі Швеції та України — Agroforestry Sweden, Шведський університет аграрних наук (SLU), Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет біоресурсів і природокористування України та WWF-Україна.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Виробництво сої в Україні 2026 року складе 3,8 млн т, з яких на переробку піде 2,8 млн т. Експорт складе 1 млн т.

На Черкащині триває збирання круп’яних і пізніх технічних культур. Урожайність соняшнику та сої наразі вища, ніж на аналогічну дату минулого року.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Пристрасть до натуральної їжі та глибока повага до сировини — це головні орієнтири в роботі сироварні Soldattorpets Mejeri у Швеції. Ферма працює за принципами сталого виробництва. За словами її власників, цей підхід поєднує водночас економічний та екологічний складники, адже бізнес має бути життєздатним фінансово, але водночас працювати в гармонії з довкіллям.

Сиродавлена олія сьогодні поступово виходить за межі нішевого продукту та стає частиною культури свідомого споживання. Українці дедалі частіше звертають увагу не лише на ціну, а й на походження сировини, спосіб виробництва та свіжість продукту. Саме на цьому принципі будує свою роботу крафтове виробництво сиродавленої олії OLIV у Черкасах.