Засновник гастрономічного стартапу Михайло Штефаньо розповідає, що ідея виникла зі спроби розвивати зелений туризм та дати відвідувачам щось унікальне на згадку про Закарпаття.
«Долина теплиць» має два напрямки роботи — виробництво сухофруктів та консервів.
Сушать все — від овочів, до яблук, груш та шипшини.
І для сушіння, і для консервації «Долина теплиць» використовує сировину, вирощену закарпатськими фермерами. У створенні доданої вартості залучені жителі місцевих сіл.
«Консерви часто називаємо загальновизначеними назвами — як то соус, томат. Але є дещо унікальне. Аджика традиційно на нашій території називається дріблянка. Тож аджики у нас немає, ми виготовляємо дріблянку. І цим пропагуємо місцеві традиції», — каже Штафаньо.

Додає, що добре продаються в'ялені помідори та в'ялені сливи.
«Ше у нас є гострі соуси до м'яса — з відбірної червоної гострої паприки, а також з зеленої паприки», — розповідає він.
При переробці великої кількості перцю лишається багато насіння. Для організації безвідходного виробництва його перемелюватимуть та пропонуватимуть у якості концентрованої гострої приправи.
«Є і експериментальний продукт — цілющий та корисний соус чилі із чорнобривцями. Завдяки доданим чорнобривцям він менш гострий, ніж інші наші позиції, але не менш унікальний», — ділиться засновник гастрономічного бренду.

Уточнює, що при виробництві у консерви додають не всю квітку, а лише відібрані з неї тичинки. Це дає особливий аромат соусу.
У «Долині теплиць» очікують, що чилі з чорнобривцями стане трендом сезону 2021.
«Такого досі не було в Україні», — додає Федір Шандор, президент Закарпатської туристичної організації.
AgroPortal.ua за матеріалами Newfood.media

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Виробництво крафтової аджики без документів на відкриття бізнесу може становити сумарно 180-230 тис. грн.

Крафтовий виробник оригінальної аджики в Київській області планує фасувати продукцію не лише в скляні банки по 100 мл, а й у стіки. Таким чином можна охопити більшу кількість споживачів зручним форматом продукції.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, виготовили близько 5 тис. пляшок сидру.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.