Акциз на солодку воду: чи «працює» податок на цукор

Зосередженість уваги лише на одній поживній речовині вкрай неефективна

У Великій Британії незадовго до ухвалення рішення про введення акцизів на напої з додаванням цукру спостерігався досить високий рівень споживання продуктів, які вважаються шкідливими. За зробленими раніше прогнозами, 20% акциз повинен був призвести до зниження частки людей, які страждають від ожиріння, на 1,3%.

Інше дослідження доводить, що більшу частину калорій британці отримують від споживання жирів, а не цукру. 

Констатуємо, що продажі цукру з безалкогольними напоями впали. Тим не менш, частка дорослих із надмірною вагою залишається приблизно сталою.

У систематичному огляді, проведеному на замовлення ВООЗ, новозеландські вчені (Ліза Те Моренга та її команда) дослідили зв’язок між вагою тіла і так званими «вільними цукрами» (усіма видами цукру, які додаються до їжі) у напоях, а також цукром, який природним чином міститься в меді, сиропі, концентратах фруктових соків і фруктових соках. Автори дійшли висновку, що цукор збільшує масу тіла, лише якщо ви їсте його більше, ніж спалює ваш організм. 

Тож у цьому питанні  варто прислухатися до науки, яка засвідчує, що баланс калорій є вирішальним для ваги тіла — якщо ви їсте більше, ніж використовуєте, ви набираєте вагу. Неважливо, звідки беруться калорії. Збалансоване харчування, фізичні вправи та підтримання калорійного балансу важливі. Податок на цукор помилково припускає, що в ожирінні винен один інгредієнт. Такий підхід не призводить до систематичного успіху та в кінцевому етапі до більш здорової нації. 

Низький вміст цукру не означає низьку калорійність

Багато продуктів рекламуються такими гаслами, як «нуль цукру» або «зменшений вміст цукру». Етикетки вводять в оману, тому що споживачі часто не розуміють, що менше цукру не означає менше калорій.

Енергетична щільність або кількість калорій у їжі значною мірою залежить від складу поживних речовин і подається в кілокалоріях (ккал) на грам (г).

Жир має 9 ккал/г, алкоголь — 7 ккал/г, білок — 4 ккал/г і вуглеводи (включаючи цукор) — 4 ккал/г.

Зменшення вмісту цукру необов’язково призводить до зниження калорійності продуктів, адже вміст вуглеводів залишається постійним. Якщо ви видаляєте цукор із їжі, його потрібно замінити іншими вуглеводами, білками або жирами. В результаті щільність енергії залишається незмінною або, у випадку жиру, може навіть збільшуватися.

І знов про лимонади

Знову і знову цукор у безалкогольних напоях вважається відповідальним за розвиток надмірної ваги та ожиріння в світі. Дивлячись на дані «Національного дослідження харчування дорослих» (Німеччина), можна помітити, що в середньому чоловіки отримують лише 2,2%, а жінки — 1,1% свого добового споживання калорій із газованих напоїв. Тому дуже сумнівно, що ця невелика кількість відповідає за розвиток надмірної ваги та ожиріння, якщо 98-99% калорій надходять з іншими продуктами. 

Досвід зі спеціальними податками: немає підтвердженого успіху

Згідно офіційних даних, споживання цукру в США за 20 років скоротилося майже на 18%, але кількість людей з надмірною вагою тільки зростає. Виходить, вказувати на цукор як головний аспект, що впливає на кількість людей з ожирінням, — хибно. 

В останні декілька років тенденція щодо зниження споживання цукру в США змінила свій тренд.

Тенденція ожиріння у Мексиці. В цій країні запровадили податок на солодкі безалкогольні напої на початку 2014 року з метою змінити поведінку споживачів. Цифри статистики за 2006-2018 роки показують, що кількість людей з ожирінням тільки зросла (граф. 1, Ожиріння в Мексиці, поширеність і тенденції серед дорослих, 2020).

ВООЗ готується виключити оподаткування солодких безалкогольних напоїв у травні поточного року зі списку пріоритетних заходів боротьби з неінфекційними хворобами. 

Отже, враховуючи вищевикладене, можемо зробити висновок, що «податок на цукор» у більшості світових країн не просто довів свою неефективність, а навіть мав регресивний характер. Практика та дослідження показують, що введення відповідного акцизу призводить виключно до переходу споживання населення не на молоко та воду, а на дешевші та неякісні напої та/або слабоалкогольні продукти. Тому не варто зосереджувати дискусію та демонізувати окремі інгредієнти з цукром, а слід стежити за загальним пакетом харчування українців.

Олександр Коротинський, директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», радник голови ТК-56 «Цукор і крохмалепатокові продукти», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України, член Центру декарбонізації при УСПП