Після війни потрібно буде відновити зрошення понад 1 млн га
Запустити на повну: чи буде завершено реформу гідромеліорації?
31 березня 2023, 05:45 4240
В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.
Кліматологи прогнозують, що до 2050 року площа сухої та дуже сухої ріллі в Україні сягатиме 47% від загальної. За таких умов відсутність ефективного зрошення — серйозний виклик продовольчій безпеці.
Меліоративні системи, які існують в Україні, дозволяли зрошувати більше 2 млн га. Але є одне «але» — ця інфраструктура була збудована ще в 1960-80-х роках і давно потребує модернізації.
85% зрошувальних систем потребують негайного відновлення, зокрема й від наслідків війни з росією. Відтак з 2,2 млн га, які охоплюють меліоративні системи, в 2021 році полито лише 525 тис. га, а в 2022-му — 305 тис. га.
Тож реформа в сфері гідротехнічної меліорації стала критично необхідною.
Першим кроком до вирішення цієї ситуації стала схвалена Кабінетом Міністрів України Стратегія зрошення та дренажу, яка дала старт реформі. І незважаючи на надзвичайно складні умови, її перший етап вдалось успішно реалізувати в 2022 році.
(Без)правні
Раніше аграрії не мали жодного впливу на ефективність управління меліоративними системами, хоча як ніхто інший були зацікавлені в їх якісній роботі.
У травні 2022 року вступив у дію Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», розроблений за участі експертів Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО), Всеукраїнської аграрної ради та центральних органів виконавчої влади.
Закон надав можливість аграріям об’єднуватись у неприбуткові юридичні особи (організації водокористувачів) та спільно керувати меліоративними системами — каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля або відводять її. Але це лише в межах території своєї організації водокористувачів, тоді як система меліорації — взаємопов’язаний глобальний механізм. Як відреагували аграрії на зміни?
Високий старт
Слід зауважити, що хоча Закон про організації водокористувачів був підписаний Президентом ще в травні 2022 року, але аграріям довелось зачекати ще пів року, доки запрацює весь механізм реалізації закону та буде розроблений повний пакет нормативно-правових актів. У листопаді Міністерство економіки України затвердило наказ №4552 «Про затвердження Зміни №9 до національного класифікатора ДК 002:2004», що дало можливість аграріям розпочати створення організацій водокористувачів як окремого виду непідприємницьких товариств. Після цього сільгоспвиробники взялися активно реалізовувати отримані права.
Всього за перший місяць аграрії ініціювали створення 17-ти організацій водокористувачів і 13 вже зареєстрували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Кожна така організація об’єднує від двох до десяти агровиробників. Створення ОВК дозволяє суттєво збільшити площу зрошення. Найактивніше створюють організації водокористувачів у Одеській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Також засновують ОВК і аграрії Житомирської, Вінницької, Миколаївської, Полтавської областей.
І цей процес набирає обертів, адже аграрії чекають продовження реформи меліорації та зміни системи управління системою гідротехнічної меліорації на державному рівні. Адже створення ОВК — лише перший етап реформи, який вирішує локальні проблеми, але не змінює систему меліорації в цілому. Тож залишається питання: хто буде здійснювати загальне управління меліоративними системами та формуватиме тариф на послуги з подачі та відведення води для аграріїв?
Змінити підхід до управління
Зараз управління меліоративними системами здійснюють державні організації і частково комунальні підприємства — типовий приклад радянської системи керівництва. Це державні бюджетні організації з низькими зарплатами, яким доводиться мати справу з меліоративними об’єктами, збудованими ще минулого століття. Звісно, ніхто в таких структурах не має ні бажання, ні ресурсів розширювати територію зони зрошення або відновлювати осушення. Тут би хоч втримати те, що є, адже 80% мереж — у аварійному стані та відпрацювали понаднормативний термін.
Залучати інвестиції чи кредити на модернізацію мережі такі бюджетні організації не можуть, адже це заборонено бюджетним законодавством. От і доводиться працювати від одного прориву труби до іншого, без будь-якої перспективи на оновлення і покращення умов роботи працівників.
Окремий пункт у цій ситуації — це, м’яко кажучи, непрозоре формування тарифів. У рахунки за кубометри води аграріям включають ще якісь незрозумілі послуги, які за поливний період складають кожному з них чималу суму. Як використовуються ці кошти? Аграрії відповіді не знають, адже важелів впливу і контролю на державні водогосподарські організації вони не мають.
Нові можливості для меліорації
Змінити ситуацію в державному секторі меліорації може прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності», що зареєстрований у Верховній Раді у серпні 2022 року під №7577. До його розробки долучилися експерти Програми USAID АГРО та Всеукраїнської аграрної ради. 10 березня Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав цей проєкт закону та рекомендував ВРУ прийняти його за основу.
Законопроєкт передбачає створення Операторів — державних некомерційних підприємств. Вони мають три ключові відмінності від існуючих організацій:
- Оператори зможуть залучати інвестиції та кредити. Відтак зрошення та осушення перестане бути бюджетним тягарем, а перейде на самоокупність і стане відкритою сферою для інвестицій.
- У Оператора обов’язково формується наглядова рада, а до її складу будуть входити представники держави, водокористувачі та незалежні члени. Таким чином аграрії отримають контроль над тим, як і куди витрачаються сплачені ними кошти та чи прозоро формується тариф.
- Вперше в секторі гідротехнічної меліорації запроваджується світовий досвід щодо двоставкового тарифу на послуги з подачі або відведення води, який поділяється на дві частини — постійну та змінну. Це дає можливість забезпечити стабільне надання послуг водокористувачам за будь-якої потреби.
Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради
Законопроєкт №7577 враховує просте і зрозуміле бажання аграріїв — можливість контролювати ефективність використання фінансових ресурсів, відновити роботу меліоративних систем та збільшити потужності зрошення. Але й інтереси держави також захищені: законопроєкт передбачає заборону відчуження державних меліоративних систем на користь третіх осіб, а до наглядової ради Оператора входять представники водокористувачів, держави та незалежні експерти. Прийняття даного законопроєкту дозволить говорити про успішну реалізацію реформи меліорації та дасть можливість залучати у цю сферу інвестиції.
На думку експертів, це дуже важливий сигнал для світової спільноти та інвесторів про те, що попри війну, Україна готова виконувати ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки світу і проводити вкрай важливі реформи для наближення до Євросоюзу.
«Аграрії активно створюють організації водокористувачів, сподіваючись, що закон про Операторів буде прийнятий. Це дозволить кардинально змінити ситуацію у зрошенні. На півдні меліораційні мережі, які й без того були вкрай застарілими, дуже постраждали через війну і потребують інвестицій для відновлення. Водночас ситуація з опадами невтішна, тому сподіваємось, що законотворці не зволікатимуть із прийняттям законопроєкту №7577», — додав Дмитро Кохан.
В успішному завершенні реформи зацікавлені всі. Аграрії зможуть оптимізувати використання ресурсів та збільшити врожайність. Пайовики будуть отримувати більшу орендну плату, адже зрошувальні та осушені землі коштують дорожче. Держава зможе збільшити експортні можливості, а світ отримає сигнал, що Україна за будь-яких умов готова виконувати свою ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки світу та успішно втілювати реформи навіть попри війну.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua
