Ускладнюється процедура, яка передує замитненню товару перед відправкою його на експорт. Крім того, якщо після реєстрації розрахунку коригування в експортера виникне від’ємне значення суми ПДВ, воно підлягатиме бюджетному відшкодуванню лише тоді, коли після всіх перевірок податкова все ж таки підтвердить такий ПДВ. До того ж раніше для експорту зерна не встановлювався обов'язок реєструвати податкові накладні понад ліміти, встановлені новим законом.
Не на часі. Новий порядок повернення валютної виручки ускладнює роботу бізнесу
07 березня 2023, 05:40 4821
В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.
Наскільки ускладнюється для експортерів процедура повернення валютної виручки, які плюси та мінуси нової системи, та загалом як оновлений механізм вплине на аграрний експорт — AgroPortal.ua цікавився у юристів і гравців ринку.
Як пояснює адвокатка, голова адвокатського об'єднання Legrant Наталя Маковецька, запровадження урядом оновленого механізму експорту деяких зернових та олійних культур не ускладнює саму процедуру повернення: експортер поставив товар — отримав валютні кошти впродовж визначеного чинним законодавством України терміну.
Наталя Маковецька, адвокатка, голова адвокатського об'єднання Legrant
Про те, що новий порядок ускладнює процедуру експортного оформлення, говорить і заступник генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко. Вона підтверджує, що процес ускладнюється ще й тим, що новий механізм передбачає необхідність реєстрації податкової накладної до оформлення митної декларації.
Марія Ревенко, заступник генерального директора УКАБ з адвокації
Про плюси нового механізму поки говорити зарано. Потрібно розуміти, як він працюватиме не на папері, а на практиці. З мінусів ми вже бачимо, що не враховано сезонність роботи аграрного бізнесу. Наразі механізм передбачає, що при розрахунку показника ΣЛіміт береться сума експортних операцій, щодо яких протягом попередніх 6-ти місяців повернуто валютну виручку в країну. Проте варто звернути увагу, що аграрний бізнес є сезонним, і навіть сільськогосподарські підприємства, котрі є сумлінними платниками податків, не завжди мають можливість протягом 6-ти місяців проводити експортні операції, тим паче в умовах війни. Тож для більш коректного розрахунку необхідно збільшити період, який враховується у показнику ΣЛіміт, до 12 місяців.
За словами Марії Ревенко, також необхідно конкретизувати, що вважатиметься порушенням валютного законодавства. Наразі Закон №2881-IX чітко не надає критерії, за якими певні дії чи бездіяльність належать до такого порушення. Тому необхідно передбачити певні умови, за якими підприємства будуть відноситися до порушників валютного законодавства для цілей цього закону, наприклад: за рішенням суду або встановити суму (400 000 грн, як у межах фінансового моніторингу), неповернення якої призводить до порушення валютного законодавства.
Наталя Маковецька зазначає, що закон дійсно не враховує багатьох нюансів, спровокованих воєнним часом та поточним станом справ у аграріїв, особливо невеликих та дрібних. Серед них адвокатка виокремила та пояснила найбільш важливі:
- У березні-травні у зв’язку з сезонністю, швидше за все, будуть невеликі обсяги експорту зернових. Однак коли влітку почнеться основний експорт, у компаній можуть виникнути проблеми з лімітами. Це стосуватиметься, скоріш за все, здебільшого середніх та дрібних підприємств. Адже за нестачі податкового кредиту для реєстрації податкових накладних компанія буде змушена поповнити електронний рахунок коштами. Чи буде їх достатньо для здійснення відповідної операції, адже аграрії вже суттєво постраждали від повномасштабної війни, — стане зрозуміло з часом. Тому є цілком обґрунтовані побоювання, що у середнього та дрібного бізнесу через дефіцит обігових коштів можуть виникнути проблеми з експортом.
- Якщо вартість експортованого товару перевищуватиме встановлений ліміт, то перед митним декларуванням експортер повинен зареєструвати податкову накладну для таких товарів за ставкою ПДВ 14 або 20% (залежно від типу вантажу). Надалі експортер матиме право зареєструвати розрахунок коригувань та змінити ставку податку на експортований товар на 0% лише після отримання повної оплати за товар нерезидентом. Якщо нерезидент не сплатив за доставлені товари, експортер втрачає 14% у вигляді ПДВ. Це, безумовно, негативно поначатиметься на фінансовій спроможності аграріїв, може вимивати обігові кошти тощо.
- Крім того, підтвердження відсутності порушень валютного законодавства за останні 12 місяців покладено на податкову службу, а її позиція часом достатньо суб'єктивна. Приміром, рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій податкові повідомлення-рішення, які застосовані податковою за начебто встановлені порушення в сфері ЗЕД, скасовано, судовий спір вирішено на користь експортера, рішення набуло чинності, однак справа знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції, тому податкова наполягатиме на порушенні валютного законодавства.
Компанії, які займаються експортом сільгосппродукції, активно вивчають нововведення та можливі наслідки. Так, директор LNZ Trading Володимир Корчун розповів AgroPortal.ua про тонкощі, які можуть чекати на трейдерів. Він звертає увагу, що зараз в Україні введено режим експортного забезпечення, який має активувати своєю постановою КМУ, і це може статися у будь-який момент. У постанові буде вказано термін дії режиму, визначений перелік товарних позицій, може бути передбачена мінімальна експортна ціна на кожну позицію.
«Незважаючи на зміни до ПКУ, чи буде цей механізм реально використано і коли саме, наразі невідомо. Адже останнє слово за урядом», — наголошує Володимир Корчун.
За його словами, можливі два сценарії.
Звичайна/спрощена процедура експорту.
За вимог, якщо:
- 1.1. Експорт протягом місяця в лімітах (1/3 від експорту за пів року за сумами митних декларацій, знятими з валютного контролю в гривні за курсом НБУ на дату реєстрації Митної декларації).
- 1.2. Відсутність валютних порушень упродовж року до моменту реєстрації Митної декларації.
- 1.3. Наявність заяви обслуговуючого банка про звітування НБУ, яка потрібна для передачі на митницю.
Причому все, що в межах ліміту, буде йти за стандартною процедурою, а ось надлишок/перевищення — вже за іншою.
Експорт понад ліміт.
Тоді потрібно:
- 2.1. Реєструвати податкову накладну на товарну позицію за ставкою ПДВ 14-20%. Вони не будуть блокуватися.
- 2.2. Подається Митна декларація та експортуємо. Далі пункти, як вище. Після отримання коштів, звіту банку та отримання повідомлення від податкової (питання, чи вони вчасно надходитимуть, і тут можуть бути проблеми) ви маєте право подати розрахунок коригування до податкової накладної на 14-20% ПДВ. Такі розрахунки коригування не мають блокуватися, а ставка податку змінюється на 0. Ну і, відповідно, після подання заявки на відшкодування ПДВ відшкодовується від’ємне значення.
- 2.3 При цьому фактурна ціна не має бути меншою за митну (тобто ціна у декларації не має бути меншою за ту, що встановив КМУ своєю постановою). Якщо вона нижча, то жодні розрахунки коригування тощо вже не подаються.
Володимир Корчун, директор LNZ Trading
Процеси розірвані у часі, можуть не вкластися в календарний місяць, що може створювати проблеми. Зареєструвавши податкову накладну на 14-20% цього місяця, її потрібно враховувати як податкове зобов’язання за результатами місяця та сплатити, якщо значення вийде позитивним. І розраховувати на повернення вже потім (після оплати за експортним контрактом та реєстрації розрахунку коригування). А от якщо ваш партнер дефолтить або взагалі не сплачує за контрактом, то ніяке відшкодування вам «не дозволяється». До того ж це йде як валютне порушення (див п. 1.2) — тобто наступні 12 місяців експорт за звичайною/спрощеною процедурою вам не світить. А штраф може сягати 100% неповерненої суми.
Він додає, що цей режим вмикається не автоматично з 4 березня 2023 року на всі ці товари, а запроваджується Кабміном. Зміни до закону про ЗЕД окреслюють тільки загальні рамки, в межах яких Кабмін запроваджує або скасовує режим експортного забезпечення тих чи інших товарів, при цьому конкретні строки режиму експортного забезпечення визначає також Кабмін.
В УКАБ повідомляють, що експортери вже зіштовхнулися з відмовою митних органів у оформленні вантажної митної декларації, що аргументувалася відсутністю попередньо зареєстрованої податкової накладної на товар, який експортується. Така ситуація вкрай негативно впливає на діяльність підприємств та стримує наповнення Державного бюджету від експортних операцій.
Тож асоціація звернулася до уряду з проханням якнайшвидше надати роз'яснення Державній митній службі України щодо застосування положень Закону України №2881-ХІ та наголосити, що експортери повинні будуть реєструвати податкові накладні до процедури митного оформлення лише після запровадження Кабінетом Міністрів України режиму експортного забезпечення.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
