Для українського аграрного сектору членство в ЄС — це багато можливостей, а також певні виклики. Близько 40% адаптаційних процедур українського законодавства до норм ЄС стосуються агросектору. Крім того, потрібно вирішити низку питань, що існували до повномасштабного вторгнення рф, — ґрунтова ерозія, викиди парникових газів. До них додалися, на жаль, проблеми із забрудненням та розмінуванням сільгоспземель від воєнних дій.
Сталий розвиток та Green Deal: якими будуть шляхи розвитку агросектору в процесі євроінтеграції
21 листопада 2023, 05:43 2272
Перемовини щодо членства України в ЄС — сьогодні актуальна тема. Причому близько 40% адаптаційних процедур українського законодавства до норм ЄС стосуються агросектору. І якщо законодавці активно працюють над процесом євроінтеграції, то частина фермерів побоюються та не довіряють політикам ЄС.
Для України важливий досвід ЄС щодо сталого розвитку сільськогосподарської галузі. Особливо в процесі адаптації законодавства до європейських правових норм у агросекторі, перед яким зараз стоїть багато викликів, пов’язаних із повномасштабним вторгненням рф. Про це говорили експерти та представники Мінагрополітики під час конференції «Перспективи розвитку сільського господарства в Україні. Як можна досягти успіху в інтеграції до ЄС та сталому відновленні?». Захід відбувся в межах виставки Agritechnica 2023 за організації Німецько-українського агрополітичного діалогу.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
За його словами, незважаючи на всі складнощі, українські аграрії своєю щоденною працею показують готовність бути ефективними, адаптуватися до складних умов та відновлювати сільськогосподарський сектор, рухатися вперед з урахуванням європейського досвіду і можливостей співробітництва.
Найближчі євроінтеграційні кроки українського законодавства
Як розповів керівник секретаріату Комітету з питань аграрної політики та продовольства ВРУ Олександр Старинець, наразі законодавці мають у другому читанні два серйозних законопроєкти. Перший — це кодифікація двох законів — про карантин рослин і про обіг рослин в один базовий закон про державне регулювання сфери захисту рослин №8340. Щодо законопроєкту йде серйозна дискусія з європейськими колегами в питанні правил перевірок об’єктів господарювання з боку ДПСС та контролюючих органів.
Другий законопроєкт — про виноград і виноградне вино. Справа в тому, що у європейських регламентах заборонено виробництво винограду сорту Ізабелла. Тому Україні потрібен перехідний період для того, щоб викорчувати ці виноградники або ж перенаправити продукцію на виробництво соків.
Олександр Старинець, керівник секретаріату Комітету з питань аграрної політики та продовольства ВРУ
Наступного року зосередимося на простежуваності продукції. У нас уже є перші кроки — це урядовий законопроєкт щодо простежуваності водних біоресурсів. Наступна проблема — санітарні та фітосанітарні норми і заходи. Нам потрібно збудувати контрольно-пропускні пункти, обладнані відповідно до стандартів ЄС для експорту тваринницької продукції до країн ЄС. Для цього потрібно внести зміни до низки законів.
У Комітеті з питань аграрної політики відзначають, що відповідно до програми відновлення та відбудови України Ukraine Facility необхідно піднімати дві ключові галузі — ринки аграрної продукції та енергетики. І тут зелена енергетика для України вкрай важлива.
Поширення сталих практик в Україні потребує фінансової підтримки від міжнародних партнерів
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) вважають, що, з огляду на реалії війни, впровадження стратегій сталого розвитку є значним викликом для українських аграріїв.
Олександра Авраменко, голова Комітету з євроінтеграції УКАБ
Наразі в Україні із запровадженням екологічних практик та виходом на стандарти, які діють у Європейському Союзі, складається досить цікава ситуація. Існує чітке розуміння, що ЄС запроваджує систему Green Deal, котра для агросектору передбачає стратегію «від ферми до виделки». Однак для всього агросектору України, зважаючи на ті реалії, в яких ми сьогодні живемо, повний перехід на цю стратегію і запровадження зелених практик — це виклик.
Експерт пояснила, що одна з причин полягає в тому, що зелені технології відносно дорогі, й для їх упровадження потрібно мати фінансову спроможність, котра є не в усіх українських агрокомпаній та фермерів.
Якщо говорити про великі агрокомпанії, то вони почали запроваджувати екологічні практики ще задовго до 24 лютого 2022 року. Причини доволі прості: ці компанії мають можливість сформувати великі партії продукції, що означає роботу з великими покупцями, і саме вони в західному світі найчастіше дотримуються принципів сталого розвитку.
Але сьогодні в Україні такі реалії, що аграрні підприємства вже другий рік поспіль зазнають збитків і за таких обставин не можуть почати впроваджувати технології сталого розвитку.
«Для покращення ситуації необхідно більше фінансової підтримки, а також роз'яснювальна робота, технології та ноу-хау. Великі аграрні компанії вже давно працюють із зеленими технологіями, тож можуть передавати свої знання малим і середнім підприємствам. За рахунок цього, а також економічної ефективності та можливості залучення західних фінансових ресурсів, існуватиме змога швидше поширити сталі практики в Україні», — підсумувала Олександра Авраменко.
Подолання наслідків війни в агро буде пов’язане з розвитком сталого виробництва
За словами керівника Директорату з розвитку насінництва та охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Миколи Мельника, в аграрному секторі впровадження сталого розвитку буде послідовним і потужним, але після перемоги.
Микола Мельник, керівник Директорату з розвитку насінництва та охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин Мінагрополітики
Подолання наслідків війни в аграрному секторі буде пов’язане з розвитком сталого виробництва. Саме у системі встановлення і сталого розвитку дуже важлива підтримка аграрного сектору України. Будь-який бізнес має бути прибутковим, і для цього важливим елементом є розвиток, відновлення сталих ланцюгів постачання продукції.
Він наголосив, що Україна насамперед орієнтована на експорт агропродукції, але, зважаючи на логістичні проблеми, які є сьогодні, відбувається зміна напрямів виробництва, тобто зменшуються обсяги виробництва зернової продукції, і аграрії орієнтуються на олійні.
«Також Україна в першу чергу потребує суттєвого розвитку переробної галузі, новітніх технологій. У частині виробництва в рослинництві у нас досить високий рівень порівняно з іншими країнами. Тож зараз варто звернути увагу на переробку, щоб бути постачальником продукції з доданою вартістю. І в розвитку цього напряму ми сподіваємося на допомогу наших європейських партнерів», — зазначив Микола Мельник.
Євроінтеграція очима фермерів: єдиний шлях розвитку чи побоювання залежності від політики ЄС
Більша частина українських аграріїв зазначають, що вже використовують екопрактики і дають високу оцінку їх пріоритетності у своїй діяльності. Такі дані дослідження озвучила експерт з агроекології ГО «Екодія» Анна Даниляк, зазначивши, що в опитуванні брали участь фермери, які мають в обробітку від 0,5 до 5 тис. га.
Анна Даниляк, експерт з агроекології ГО «Екодія»
Серед екологічних практик, які б фермери хотіли впроваджувати у своєму господарстві, лідерство тримають технології, які дозволяють зберегти якість ґрунту і вологу, та використання біологічних ЗЗР як альтернативи хімічним. У глибинних інтерв’ю фермери багато уваги приділили комплексній практиці менеджменту для ресурсозбереження та підвищення ефективності вже використовуваних практик. Лідером серед висловлених думок щодо практик, які хотіли би впроваджувати фермери, стали секторальні рішення, коли однією практикою можливо вирішити кілька завдань. Наприклад, поводження з відходами, перетворення їх на добрива, використання біоенергетики.
Ще одним спостереженням стало те, що фермери асоціюють органічне виробництво з великими витратами і неможливістю збути продукцію на українському ринку, оскільки він недостатньо розвинений.
Анна Даниляк розповіла, що процес євроінтеграції України щодо фермерів викликає сумніви: основна маса аграріїв не бачать іншого шляху свого розвитку, крім євроінтеграції, однак є і скепсис. Тому експерт зазначила, що в цьому питанні є потенціал для роз’яснювальної роботи про те, як працює сільське господарство в ЄС та які там діють стандарти.
Відповідно до опитування, серед негативних сторін євроінтеграції аграрії називають:
- посилення тенденції ролі України як сировинного придатка з великою кількістю продукції, але низької вартості;
- побоювання конкуренції з європейськими виробниками;
- переживання щодо збільшення бюрократії та зростання регулятивних актів і норм.
Серед позитиву — вихід на європейські ринки збуту, розрахунок на європейську систему підтримки та збільшення дотацій, зростання цін на продукцію, підвищення стандартів якості продукції, доступ до нових технологій, спрощення логістики, є сподівання також на захист майнових прав.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
