Український аграрний сектор через обмежені можливості для експорту та низькі ціни на внутрішньому ринку залишиться збитковим попри гарний врожай у 2023 році, який на 5-10% більше торішнього.
Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає «БізнесЦензор».
«Протягом двох років повномасштабної війни показники агровиробництва в Україні залишаються на високому рівні й навіть перевищують на 5-10% торішні показники. Це стосується насамперед кукурудзи. За меншої площі вирощування вал досягне 29-30 млн т. Аналогічна ситуація із соєю та ріпаком», — сказав Висоцький.
Водночас, за словами заступника міністра, цінова ситуація порівняно з минулим роком стала гіршою.
«Якби це було те саме плюс 5-10%, в принципі, було б спокійніше. Але, на жаль, цінова ситуація свідчить про те, що за нинішніх цін рік по галузі буде збитковим», — констатував Висоцький.
Він нагадав, що представники провідних аграрних асоціацій два тижні тому озвучили оцінки збитків агросектору у 2023 році у розмірі $3,5 млрд.
«На жаль, ця цифра відповідає реальності. У масштабах нашого АПК — це суттєва велика негативна цифра», — підтвердив заступник міністра.
На його думку, вирішити проблему можна лише шляхом покращення логістики, оскільки оптимізація експортних шляхів автоматично означає вищі ціни на внутрішньому ринку.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.