За часів незалежності нашої країни найвища врожайність кукурудзи була в 2018 році й становила 78,4 ц/га. Щодо найнижчого показника, то він спостерігався в 1994 році — 23,6 ц/га.
В Україні збір урожаю кукурудзи тільки розпочався, і станом на кінець вересня обмолочено не більше 5% посівних площ. Однак попередня оцінка вказує на те, що цього року вдасться отримати кращу врожайність, ніж минулого.
Зокрема, у 2022 році середня врожайність становила 63,5 ц/га. Цього року аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» прогнозують її зростання щонайменше на 5% — до 66,7 ц/га.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України більш оптимістичні й прогнозують ріст урожайності кукурудзи проти минулого року на 9% — до 69,0 ц/га.
За часів незалежності нашої країни найвища врожайність кукурудзи була в 2018 році й становила 78,4 ц/га. Щодо найнижчого показника, то він спостерігався в 1994 році — 23,6 ц/га.
Зокрема, ГК «Агрейн» планує зібрати кукурудзу з урожайністю 86 ц/га. Минулого року урожайність кукурудзи у компанії склала 79,7 ц/га, а позаминулого сягнула 90 ц/га.
У компанії «ТАС Агро» планують цього року вийти на 91 ц/га. У 2022 році урожайність тут становила 80 ц/га, тоді як роком раніше — 105 ц/га (понад 50% посівних площ).
У Групі АГРОТРЕЙД у планах завершити цьогорічні жнива кукурудзи з середньою врожайністю 89 ц/га. Середня врожайність протягом минулих років по компанії була наступною: у 2022 р. — 85,8 ц/га, 2021 р. — 76,9 ц/га, 2020 р. — 85,6 ц/га.
У LNZ Group на Черкащині у 2022 році найвищу врожайність отримали по гібриду EXPM017 (ФАО 440) — 142 ц/га. Також хорошу врожайність показали гібриди UNI4417(ФАО 420) —138 ц/га та UNI5511 (ФАО 340) — 133 ц/га.
Якщо говорити про валовий збір, то 2022/2023 маркетингового року Україна зібрала 26,2 млн т кукурудзи. Цього сезону, додають у профільному відомстві, завдяки сприятливим кліматичним умовам планується зібрати щонайменше 28 млн т зернової, або на 7% більше проти минулого сезону.
Підвищило прогноз урожаю кукурудзи в Україні в останньому звіті й USDA. Йдеться також про 28 млн т (+0,5 млн т), а експорт залишився на рівні минулого місяця — 19,5 млн т.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України, говорячи про особливості сезону, зазначають, що найбільш критично стоїть питання ціни, адже у більшості випадків вона не покриває собівартість вирощеної кукурудзи.
Агровиробники будуть закладати зернову на зберігання, зокрема в тимчасові засоби — рукави, або відтягувати збір у зиму, якщо ціна не зміниться.
У «ТАС Агро» підтверджують, що основною проблемою для аграріїв у 2023 році буде ціна продажу кукурудзи. «Якщо порахувати вартість усього виробничого процесу і собівартість сушіння — то сьогоднішні ціни на кукурудзу не покривають затрат. Господарства, які не диверсифікували виробництво і не оптимізували затрати, не отримають прибутку», — додають у компанії.
Водночас в УКАБ також допускають, що певна частина земельних масивів під кукурудзою зайде у зиму, але підкреслюють, що через нижчу вологість урожай все-таки буде зібраний з більших площ, ніж минулого року.
Посушливі погодні умови, які вкрай негативно впливають на посів озимих культур цього року, сприятливі для рівня вологості кукурудзи. Минулого року ми мали значні опади восени і, відповідно, дуже високу вологість кукурудзи, що в комбінації з проблемами експорту, обстрілами російськими військами об’єктів енергетичної інфраструктури, високою вартістю енергоносіїв призвели до зимівлі значної кількості посівних площ кукурудзи в полях.
У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що особливістю сезону може стати те, що великі агровиробники значну частину посівів залишать у полях на зиму.
Наша компанія збиратиме врожай цьогоріч, але не буде квапитися зі жнивами — зачекаємо, доки кукурудза стане максимально сухою. Плануємо завершити обмолот до нового року.
За його словами, загалом жнива культури на 100% залежать від можливостей елеваторів щодо приймання зерна, а вони наразі, зокрема і елеватори компанії, завантажені, тому частину кукурудзи будуть зберігати у рукавах.
Водночас заступник головного агронома ГК «Агрейн» Тарас Корнієнко вказує на мінливість погодних умов. Він додає, що у квітні переважала дощова погода, що унеможливило почати посівну в календарні строки. Травень виявився сухим, але накопичені запаси ґрунтової вологи дали можливість оптимально підготувати ґрунт до сівби. Перші дві декади червня відзначилися взагалі спекою, температура повітря піднімалася вище 30°С, проте дощова третя декада червня і друга декада липня дали можливість культурі добре пройти процес запилення.
Незначні дощі на початку серпня дали надію на нормальне повноцінне наливання. У другій-третій декаді серпня – початку вересня спостерігалася спекотна погода, проте це не позначилося на стані рослин, вегетація пройшла без ускладнень, качани кукурудзи досягли фізіологічної стиглості.
За таких погодних умов ранні гібриди виглядають обнадійливо порівняно зі середніми та пізніми, оскільки у них менше проблем із виповненістю качанів та зерна, зазначає менеджер з агротехнологій LNZ Group Сергій Вовк.
За його словами, весною період без дощів тривав півтора місяця, що створило складнощі для посіву, оскільки ґрунт не був достатньо вологим для початкового росту культур. Це призвело до повільного початкового росту кукурудзи. У середині травня також спостерігались приморозки, які негативно вплинули на рослини, про що свідчили подекуди фіолетові листки та повільний розвиток.
Травень приніс низькі температури вночі, але вдень було дуже тепло. Тож значні температурні коливання також негативно вплинули на розвиток культур. Майже весь серпень спека стояла понад 30°С, що призвело до недостатнього наливання зерна, особливо у гібридів середнього і пізнього ФАО.
І хоча Сергій Вовк не виключає загрози зниження врожайності через недолік зерна, все ж таки оптимістично, як і інші учасники ринку, дивиться на загальний валовий збір.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua