Нетипова посівна-2024: попри зниження затратної частини, аграрії борються за кожну гривню з гектара

06 березня 2024, 05:24 5159

Уже в чотирьох областях України аграрії вийшли в поле, сіють ярі зернові та зернобобові. І хоча у кожному сезоні є свої нюанси, цьогорічна посівна має абсолютно нетипову динаміку щодо вартості.

За попередніми оцінками експертів асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», витрати на чотири основні складові собівартості (добрива, ЗЗР, насіння, паливо) скоротяться для зернових на 5% — до 311 USD/га (з урахуванням усіх технологічних процесів вирощування) та на 4% — до 315 USD/т — для олійних культур.

propData.content.image
Світлана Литвин, аналітик УКАБ

Основні причини такої динаміки: дуже висока собівартість виробництва у 2022 та 2023 роках (особливо в 2022 році) на тлі війни; зниження або стабілізація цін на складові собівартості посівної; низька купівельна спроможність аграріїв, що спонукає до пошуку більш оптимальних варіантів.

Самі ж агровиробники зазначають, що здебільшого оптимізують виробництво завдяки дешевшому сегменту ЗЗР, добрив, систем удобрення. У майбутньому, зокрема у Групі АГРОТРЕЙД, планують заощаджувати і на організаційних ресурсах та технологіях.

propData.content.image
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Там, де можна об’єднати чи зменшити кількість операцій, ми це зробимо. Також будемо економити на пальному, адже нині боремося за кожну гривню з гектара.

Варто зазначити, що порівняно з попереднім роком перед посівною вартість пального зросла на 1-3%.

Планують економити шляхом зменшення норм внесення діючих речовин та пошуку на ринку більш дешевих варіантів і в LNZ Group.

propData.content.image
Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ Агро»

Ми змінили і підхід до розподілу добрив на полях: поділили їх на три категорії (кращі, середні та гірші) і відповідно до категорії планували рівень урожайності та систем живлення.

Щодо ЗЗР, то у компанії є власний бренд DEFENDA, у портфелі якого 82 продукти, і вони переважно однокомпонентні, тому підбирають ефективні рішення під конкретне поле і залежно від ситуації коригують норми внесення окремої діючої речовини. Собівартість продуктів DEFENDA плюс їхня ефективність дають можливість зекономити.

У «ТАС Агро» заощаджувати мають намір природним шляхом, оновлюючи техніку, запроваджуючи новітні технології, що має зменшити використання паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту, запчастин тощо.

propData.content.image
Віталій Ванчуляк, директор з виробництва «ТАС Агро»

2024 рік у компанії «ТАС Агро» проходитиме під гаслом покращення ефективності. Відповідно, й планові показники урожайності ми отримаємо завдяки ефективному використанню наявних ресурсів, підбору кращих гібридів насіння, оновленню сільськогосподарської техніки та навчанню персоналу передовим агротехнологічним досягненням.

Не планують економити на добривах і насінні у ГК «Агрейн». Що ж до засобів захисту рослин — де є можливість взяти генерик замість оригінатора, у компанії робитимуть це.

propData.content.image
Славко Станішич, головний агроном агрогрупи «Агрейн»

Дешева рибка — погана юшка. Якщо ми купуватимемо дешеве насіння, відповідно, спочатку в нас буде закладений низький потенціал урожайності цього сорту або гібрида. Через це навіть за найсприятливіших умов не можна буде розраховувати на високу врожайність.

Добрива — найбільш затратна складова собівартості, наголошують в УКАБ. Перед посівною-2024 порівняно з минулим роком спостерігається зниження цін на добрива в середньому на 16%. Це пов’язано зі зниженням цін на світовому ринку добрив, а також покращенням української імпортної логістики. З цієї причини експерти профільної асоціації очікують збільшення норми внесення добрив порівняно з попереднім періодом минулого року.

propData.content.image
Світлана Литвин, аналітик УКАБ

Минулого року аграрії вносили мінімальні обсяги добрив через складне фінансове становище. На жаль, на початку 2024 року становище кращим не стало, однак вони змушені збільшувати норми внесення для підтримки родючості ґрунту на 15-20%, оскільки інакше це відобразиться на врожайності.

Цим шляхом пішли в ІМК, де цьогоріч у планах повернутись до повноцінної довоєнної технології живлення рослин та довоєнної структури посівів.

propData.content.image
Олександр Гірман, головний агроном ІМК

2023 року ми дещо збільшували частку соняшнику та пшениці (до 28% кожної культури) та, відповідно, зменшували частку кукурудзи до 44%. Наша довоєнна сівозміна складається з трьох культур: кукурудза (63%), соняшник (20%) та пшениця озима (17)%. І ми повертаємося до неї. Збільшимо також норми добрив, особливо фосфорно-калійних, повернемо частково підживлення мікроелементами.

Але така стратегія більше виняток, ніж закономірність. Якщо дивитися на посівну в розрізі країни, то аграрії зменшуватимуть зернову групу на користь олійної, адже кукурудза в деяких господарствах виявилася збитковою, а ціна не додає оптимізму, тому і прослідковується тенденція до зменшення площ під кукурудзою і збільшення посівів ріпаку та сої.

За попередніми даними Міністерства аграрної політики та продовольства, посівні площі під соєю зростуть на 21% порівняно з минулим роком, кукурудза тим часом скоротиться на 9%. До прикладу, повністю відмовляються від кукурудзи цьогоріч у «Епіцентр Агро». У Групі АГРОТРЕЙД частково знижують площі під кукурудзою. Те саме і на полях «Агро-Регіон», де значний відсоток кукурудзи займе соя. Збільшили площі під озимий ріпак, планують розширити посіви сої, соняшнику та зменшити частку кукурудзи і в «ТАС Агро».

Окрім цього, за прогнозами аграрного відомства, посіви під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га, або на 3,7% порівняно з минулим роком. При цьому близько 4 млн га сільськогосподарських земель наразі непридатні до використання через замінування, забруднення вибухонебезпечними залишками або через бойові дії, що тривають.

propData.content.image
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Площа тимчасово окупованих сільськогосподарських земель України сягає 8,0 млн га (6,2 млн га без урахування Криму), зокрема рілля — 6,3 млн га (5,0 млн га без урахування Криму). Наразі в Україні найбільше мінне поле у світі. Це не лише ускладнює пересування людей, а й викликає серйозні збої у сільському господарстві.

Серед агрономічних рішень аграріїв є і нові, нетипові для господарств. Наприклад, у «ТАС Агро» зайнялися вирощуванням цукрового буряку. В компанії визнають, що це доволі складна культура, яка потребує вищого пілотажу агрономії.

propData.content.image
Віталій Ванчуляк, директор з виробництва «ТАС Агро»

У Західному кластері цукровим буряком було засіяно 300 га. Середня врожайність склала 60 т/га, що є хорошим показником для Вінниччини, зважаючи на непрості кліматичні умови, недостатню кількість вологи та якість ґрунтів. Тож і на цей рік зарезервували посівні площі під цукровий буряк. Плануємо з ним працювати і надалі, адже на сьогодні це хороша альтернатива кукурудзі, рентабельність досить непогана.

Тим часом LNZ Group з минулого року зайнялася овочівництвом, у структурі посівів на цей рік є землі і під цей напрям. 

propData.content.image
Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ Агро»

Овочі ми вирощуємо для того, аби завантажити власний завод із заморожування фруктів, ягід та овочів Tevitta. Ми вирощуємо капусту, солодкий перець, кавуни, гарбузи, малину, полуницю тощо. Також ми одні з перших в Україні з вирощування цукрової кукурудзи. Загалом під нею у нас 900 га.

У Групі АГРОТРЕЙД раніше мали також нішеві культури, зокрема льон та сочевицю. Нині працюють лише з технічними коноплями, і, за словами Олександра Овсяника, рентабельність їх вирощування задовольняє.

Загалом агровиробники заходять на позитиві у новий виробничий сезон із технологіями, випробуваними часом, які потребують лише певної оптимізації, зважаючи на поточні умови, а відтак налаштовуються отримати не гіршу врожайність і урожай у заліковій вазі, ніж минулого року.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua