ринок праці

У СТОВ «Енограй» (ТМ FruitOk) на Херсонщині планують розпочати збір черешні наприкінці травня – на початку червня. Найбільшою проблемою на підприємстві залишається відсутність сезонних працівників.

Сьогодні й аграрні підприємства, і підприємства інших галузей зіткнулися з проблемою оформлення бронювання своїх працівників. Це пов'язано з ухваленням нового закону про мобілізацію, відповідно до якого всі військовозобов'язані повинні оновити свої облікові дані.

Українські роботодавці у квітні розмістили рекордну кількість вакансій від початку повномасштабного вторгнення 一 понад 111 тисяч.

Хто буде сіяти, а потім збирати врожай, знову сіяти і збирати? Так говорять аграрії, коли йдеться про нові умови мобілізації. І хоча агросектор — серед критичних галузей функціонування економіки країни, проблем від цього не менше.

Агробізнес під час війни — один із тих секторів, який продемонстрував стійкість попри заблоковану логістику, відсутність обігових коштів, втрату земельного банку, здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів та інші виклики.

Населення, яке знаходиться на підконтрольній території України, складає 31 млн (+/- 0,6 млн).

Важливою складовою в роботі з кадрами за нинішніх обставин стає тема турботи та підтримки. Йдеться не лише про програми та пільги, а й живу підтримку в реальному часі, що потребує великої уваги з боку HR-персоналу.

Виїзд за кордон, мобілізація, внутрішня релокація — основні важелі впливу на ринок праці України, зокрема і в агросекторі. Ситуація складна, але не критична.

У Міністерстві економіки України доходять висновку, що зараз за межами України перебуває близько 6,2 млн осіб, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення.

Місто Копичинці на Тернопільщині називають ковбасною столицею України. Тут настільки розвинене виробництво м’ясних продуктів, що в довоєнний час візитки міського голови були їстівними — його контактні дані були розміщені на невеликих шматочках в’яленої свинини. Сьогодні в Копичинецькій ТГ продовжують активно розвивати підприємницьку діяльність і створюють сприятливі умови для життя та бізнесу.

З лютого 2022 року з України виїхало понад 6,2 млн осіб.

Із початком повномасштабної війни 5 млн українців втратили роботу, ще більше залишилися без засобів для існування. Через невиправдану російську агресію та дії її армії значна кількість підприємств, заводів та великих промислових об’єктів призупинили роботу або ж зовсім припинили своє існування.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило найбільшу кризу на ринку праці за всю історію незалежності нашої держави.

До 2022 року цінність посади водія в агрокомпаніях була меншою, ніж агронома чи механізатора, і від цього будувалась відповідна кадрова політика. Але після повномасштабного вторгнення ситуація почала змінюватись: складнощі в логістиці, обмеження в експорті, потреба в надійних кадрах змусили бізнес переосмислити цей напрям.

Найбільше нових пропозицій роботи у січні з’явилося в категорії «Сільське господарство, агробізнес» (+33% до грудня 2022 р.), що пов’язано з підготовкою компаній до нового сільськогосподарського сезону.

Прогнозоване скорочення зайнятих на сільськогосподарських підприємствах з виробництва зернових та олійних культур становитиме 22% з урахуванням формальної та неформальної зайнятості.

Досвід багатьох компаній показує, що велика кількість свідомих роботодавців досить потужно підтримали своїх працівників під час початку бойових дій у лютому, і в березні, і потім.

Зберегти колектив — одне з найголовніших завдань, які ставлять перед собою підприємства в умовах невизначеності.

Збройна агресія росії позбавила 5 млн людей в Україні роботи, через бойові дії країну покинули вже близько 7 млн осіб.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.