Атмосфера нервозності та невизначеності з бронюванням загрожує жнивам

Мобілізація відбувається через різні канали. Підприємства ведуть облік військовозобов'язаних та подають про них відомості до ТЦК. Також повістка про виклик до ТЦК може бути передана через відповідального працівника підприємства. В цьому плані у тих, хто працює офіційно, є більше шансів бути мобілізованими, ніж у тих, хто працює неофіційно. Проте повістку можуть вручити і за місцем проживання, зокрема через органи місцевої влади. Особливо актуально це в селах. Там нерідко старости вручають повістки та передають інформацію до ТЦК про адреси проживання військовозобов'язаних. 

У селах представники ТЦК проводять рейди, обходять подвір'я військовозобов'язаних та вручають повістки. У селах через невелику кількість населення і те, що всі один одного знають, легше встановити місцезнаходження військовозобов'язаних та вручити їм повістки, ніж у місті. Крім того, масова мобілізація викликає негативний резонанс у суспільстві. Тому вона йде більш активно в селах, ніж у містах. Інформація про мобілізацію в селах часто не розповсюджується далі села, ЗМІ також рідко її висвітлюють. 

Серед військовослужбовців ЗСУ кількість селян непропорційно вища, ніж частка сільського населення України. Це призвело до того, що не лише компанії, які наймають працівників офіційно, але й ті, хто працює в тіні, відчувають гострий дефіцит кадрів. 

Щодо збільшення частки тіньової економіки через мобілізацію, то такий процес дійсно відбувається. Багато підприємств наймають чоловіків неофіційно. Проте це здебільшого стосується міст. У селі людину знайти простіше, ніж у місті. Тому можуть мобілізувати і того, хто працює офіційно, і неофіційно.

Через мобілізаційну тінізацію економіки держава втрачає значну частину ЄСВ та податку на доходи громадян. У масштабах країни це десятки мільярдів гривень. Проте визначити, яка саме частка припадає на сільське господарство, складно. Водночас підприємство, яке не оформлює працівників офіційно, загалом працює легально. Воно зареєстроване, платить податки та відображає операції на балансі за певним винятком. 

Тому межа між тіньовою та легальною економікою досить розмита, і визначити, наскільки зросла тінізація через мобілізацію, складно.

У Верховній Раді зараз обговорюють зміну умов бронювання. Все це затягує процес переоформлення броні. Панує атмосфера нервозності та невизначеності. Все це негативно впливає на роботу як підприємств аграрної сфери, так й інших галузей. Невдовзі розпочнуться жнива. Якщо працівників механізованих бригад мобілізують, то частина врожаю буде втрачена. Тому держава має негайно відновити бронювання працівників, інакше кризова ситуація в економіці загостриться.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт