Ціна хліба ціною життя: як працюють аграрії на замінованих полях
Прифронтовий агробізнес: на що звертають увагу виробники, тримаючи курс на нові можливості
11 грудня 2023, 05:48 3619
Агробізнес під час війни — один із тих секторів, який продемонстрував стійкість попри заблоковану логістику, відсутність обігових коштів, втрату земельного банку, здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів та інші виклики.
Як адаптуються компанії у прифронтових зонах — досвідом поділилися власник ТОВ «СП «ПАЕК» Юрій Кормишкін та голова правління A.G.R. Group Ігор Шестопалов.
Земельний банк
З початку повномасштабної війни земельний банк групи компаній ТОВ «СП «ПАЕК» дещо змінився. Якщо раніше мали в обробітку більше 50 тис. га, то через окупаційні дії, замінування та інші фактори, спричинені війною, стало неможливим обробляти значну частину земельних ділянок. Ще минулого року 29 тис. га оброблюваних земель, а це більше 50% від загального обсягу, знаходились під окупацією. Тільки з грудня 2022 року почався процес розмінування цієї землі та підготовка до обробітку. Декілька тисяч гектарів так і залишаються замінованими та забрудненими, здійснювати сільськогосподарську діяльність на цих полях поки неможливо. У 2023 році всі господарства, що входять до групи компаній ТОВ «СП «ПАЕК», зуміли обробити 45 тис. га землі.
Земельний банк A.G.R. Group наразі складає 43 тис. га. Війна вплинула насамперед на середній розмір орендної плати, в середньому вона зростала на 7-10%. У холдингу був зроблений акцент на оптимізацію облікових земельних процесів, вони повністю автоматизовані, що прибрало ручну працю та виключило людський фактор. Приділяють більше уваги контролю: проаналізовано земельні ділянки, які не були в обробітку.
Сівозміна
У 2023 році для господарств ТОВ «СП «ПАЕК», які здійснюють свою діяльність на неокупованих територіях, сівозміну залишили стандартною: технічні культури, зернові, зернобобові та пар. Щодо тих господарств, яким довелося проводити аграрний сезон-2023 на деокупованих землях, то там було прийняте рішення висівати дрібнонасінні ярі, щоб восени мати можливість посіяти озимі.
Юрій Кормишкін, власник ТОВ «СП «ПАЕК»
Окрім традиційних для нашої компанії культур, цьогоріч ми ввели в сівозміну нішеві — льон та коріандр. У 2024 році нішеві культури також будуть присутні в сівозміні, і площі під ними дещо збільшаться. У 2023 році було також посилено напрям овочівництва. Отримали досвід збирання двох урожаїв за сезон, побудували нові склади для зберігання овочів, закупили обладнання для механізованого збору врожаю та закладання овочів у сховища.
Наступного року ТОВ «СП «ПАЕК» збільшить загальну площу під вирощування овочів до 2000 га. Також значні інвестиції спрямовані на будівництво теплиць для вирощування розсади та овочів. Наразі в уже збудованих теплицях посіяли редис.
У 2023 році в A.G.R. Group спробували нішеві культури: в кластерах «Чернігів», «Суми» посіяли гірчицю, в полтавських кластерах «Лохвиця», «Гребінка» — горох, коріандр, квасолю.
Ігор Шестопалов, голова правління A.G.R. Group
Нішеві культури вимагають відповідної спеціалізації – у логістиці, техніці, зберіганні. Ними необхідно займатися постійно, не можна це робити за потребою. Наприклад, коріандр закуповує дуже мало компаній, по гірчиці ринок обмежений. Ринок нішевих культур завжди можна порушити, виробити більше, ніж потрібно для споживання, тому ніша — це здебільшого спеціалізація невеликих компаній.
З експериментів холдингу серед нішевих культур найефективнішою була квасоля. На 2024 рік ухвалили рішення піти в озимі, яких посіяли 16 тис. га — 11 тис. га пшениці та 5 тис. га ріпаку.
Техніка
Парк сільськогосподарської техніки ТОВ «СП «ПАЕК» нараховує 600 одиниць. Компанія допомагає іншим сільгоспвиробникам у зборі врожаю. Процес відновлення парку дається складно.
Юрій Кормишкін, власник ТОВ «СП «ПАЕК»
Більше 70 одиниць техніки знищено та розграбовано. Окупанти вивезли як цілу техніку, так і комплектуючі. Після деокупації нам вдалося відновити роботу більше 20 одиниць техніки. Загальні збитки тільки за зазначеними складовими налічують більше $13 млн. Господарства компанії недоотримали більше $40 млн через неможливість здійснювати господарську діяльність на цих територіях, обробляти землю, сіяти та збирати врожай.
У A.G.R. Group інвестиції в нову техніку зупинили, проте ухвалили рішення про фінансування нових технічних об'єктів із окупністю 1,5 року. Із нового обладнання придбали ріпакові столи для збирання ріпаку та гірчиці. Щодо пошкодження техніки, то в кластері «Бровари» Київської області техніка постраждала від обстрілів, уже відновлено елеватор. У Миколаївському кластері до 50% техніки пошкоджено чи вкрадено.
Фінанси
У ТОВ «СП «ПАЕК» говорять про надання підтримки банківських установ підприємствам, які працюють у прифронтовій зоні. Все залежить від фінансової історії компанії та її можливостей, відповідального ставлення до тих зобов’язань, які вона на себе бере.
Юрій Кормишкін, власник ТОВ «СП «ПАЕК»
Цього року всі кредитні зобов’язання були пролонговані, що дало нам змогу продовжити сільгоспдіяльність. Наша компанія скористалася державною програмою кредитування «5-7-9%». Завдяки цьому нам вдалося зекономити обігові кошти. Для підприємств, які здійснюють свою діяльність у прифронтовій зоні, чи тих, що були в окупації, залишається важливим питання підтримки з боку партнерів. Ми цю підтримку отримали.
У A.G.R. Group додають, що однозначної відповіді у банків немає.
Ігор Шестопалов, голова правління A.G.R. Group
З одного боку, у нас є підприємства в Чернігівський, Сумський та Миколаївській областях, і для банків це червоні лінії. Банки не відмовлять, але скажуть, що потрібно розглядати індивідуально. У нашому випадку банки відкривають кредитні лінії на групу підприємств. Завдяки тому, що у нас є перехресні поруки (підприємства, які не в прифронтових зонах), ми маємо можливість отримати кредитування для підприємств на прифронтових територіях. Але багато залежить від застави: якщо вона знаходиться ближче до фронту — не кредитують, інші розглядають індивідуально.
За його словами, на рішення банку впливає також і фінансове становище позичальника, і якість застави, і місце її розташування.
Виклики
В умовах війни неможливо розраховувати на стабільність цін на паливо, ЗЗР, добрива. Дефіцитна складова теж має місце, зазначає Юрій Кормишкін. За його словами, проблеми з реалізацією агропродукції були як минулого року, так і поточного. Ціни низькі, собівартість висока.
Юрій Кормишкін, власник ТОВ «СП «ПАЕК»
У нашому випадку ще додались такі проблеми як замінування, повне знищення зрошувальної системи та на додачу катастрофа на Каховській ГЕС.
З чимось впорались, з чимось — змирились. Зрошувальну систему, елеваторну інфраструктуру відновили за власний кошт та завдяки залученим кредитним коштам. Наступного року знову будуть землі під зрошенням. Щодо добрив, пального тощо — купували, як усі, де було можливо. Людей вкрай бракує, особливо механізаторів.
Посіяли, вписалися в бюджет, все зробили без інвестицій — впоралися власною технікою. Напевно, це і є найбільший виклик, який подолали, додає Ігор Шестопалов.
Очікування від держави
Сьогодні на державному рівні розроблено багато механізмів для роботи з підприємствами, які опинилися в окупації або деокуповані. Але глобально вирішити проблеми сільгоспвиробників, які працюють у таких умовах, можливо тільки після завершення війни, спрямувавши значні інвестиції в розвиток АПК країни, вважає Юрій Кормишкін.
Наразі ж, за його словами, держава повинна продовжити боротись за ринки збуту агропродукції, намагатись забезпечити роботу портів, хоч це і вкрай складно. Потрібна стабілізація вартості того ж палива, добрив.
Юрій Кормишкін, власник ТОВ «СП «ПАЕК»
Маю надію, що наступного року сільгоспвиробники з деокупованих територій також зможуть розраховувати на зниження відсоткової ставки за програмою «5-7-9%» до 1% річних та на компенсацію за послуги з розмінування сільгоспземель.
Окрім того, потрібно продовжити легалізацію експорту так званої «сірої» агропродукції, того ж зерна. Відкритому бізнесу, який чесно веде свою діяльність, складно конкурувати з такими схемами, не говорячи уже про те, що державний бюджет втрачає значну частину доходу.
Водночас Ігор Шестопалов додає, що потрібні дотації від держави/партнерів — збільшення пільгового кредитування на посівний матеріал/добрива.
Ігор Шестопалов, голова правління A.G.R. Group
Якщо держава не втрутиться в зрошення на півдні, матимемо обмежену сівозміну. Проте замість підтримки подорожчала вода для зрошення, вирощувати зернові на поливі стало нерентабельно.
12 грудня УКАБ cпільно з агенцією UCABevent проведуть ХV Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні», в межах якої відбудеться панельна дискусія про прифронтовий агробізнес. Серед спікерів: Пітер Томсон, генеральний директор SSAH; Ігор Шестопалов, виконавчий директор, голова правління A.G.R. Group; Петр Крогман, голова Ради директорів Agromino; Олексій Сипко, співвласник Agrofusion. Останній шанс приєднатися до експертного обговорення. Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3Re43sj
