Війна посилює кадровий агроголод: які кроки на часі

29 серпня 2023, 05:46 5294

Виїзд за кордон, мобілізація, внутрішня релокація — основні важелі впливу на ринок праці України, зокрема і в агросекторі. Ситуація складна, але не критична.

Як зазначили в коментарі для AgroPortal.ua у компанії «Делойт» в Україні, еміграція не є ключовою проблемою, оскільки понад 80% тих, хто виїхав, — жінки і неповнолітні. Звісно, це велика втрата для ринку праці, але основна частина персоналу агрокомпаній все ж залишилася в країні. Більш вагомий вплив має мобілізація.

propData.content.image
Яків Акулов, керівник практики Human Capital Advisory Services «Делойт» в Україні

У великих агрокомпаніях близько 5% працівників служать у Збройних силах України, що призвело до необхідності перенавчати людей задля закриття посад тих, хто перебуває на фронті. Реінтеграція ветеранів стає додатковим викликом для таких компаній, і це питання важливе для всього суспільства.

І хоча багато компаній бронюють своїх працівників, ситуація все одно складна, додає керуючий партнер Cornerstone International Group — Київ/Executive Search Company Анна Нестерчук. На її переконання, надалі в процесі перебудови ринку праці однією з найважливіших тем і векторів руху буде адаптація тих, хто повернувся з фронту, і допомога їм у поверненні до мирного трудового життя.

Цим уже займаються компанії, але такі програми, додають експерти, повинні підтримуватись і на державному рівні.

Те, що мобілізація — нині найвагоміша з причин браку кадрів, підтверджує HR-бізнес-партнер напряму агро компанії «Астарта» Світлана Карабаджак. За її словами, це не означає, що всіх наявних працівників мобілізували. Всі спеціальності, які відповідно до чинного законодавства підлягають бронюванню, у «Астарті» заброньовані.

propData.content.image
Світлана Карабаджак, HR-бізнес-партнер напряму агро компанії «Астарта»

Але на війну пішли ті, хто не підлягає бронюванню, особливо це стосується робітничих професій. І швидко закрити вакантну посаду не вдається, оскільки на ринку стало менше і потенційних кандидатів. Багато хто виїхав, хтось йде на пенсію, а молодих спеціалістів бракує.

Усі підприємства аграрної компанії ІМК також відчувають брак кадрів на сьогодні, особливо це стосується робочих спеціальностей — трактористів-механізаторів, водіїв різних категорій, слюсарів, електриків тощо, зазначає заступник генерального директора ІМК з питань персоналу Анастасія Сень.

propData.content.image
Анастасія Сень, заступник генерального директора ІМК з питань персоналу

Пошук нових працівників надзвичайно ускладнює відтік робочої сили з прикордонних областей (ІМК працює в Сумській, Чернігівській та Полтавській областях) та систематична мобілізація працівників (можливо забронювати лише 50% працівників від загальної кількості військовозобов’язаних).

Суттєво відчули відтік персоналу через мобілізацію і в Cygnet, адже 73% співробітників на виробництві — чоловіки, переважна більшість яких призовного віку.

propData.content.image
Ольга Петренко, директор з персоналу та комунікацій Cygnet Agrocompany

Також відомо, що людей, які працюють на спецтехніці (трактори, вантажівки з причіпом), мобілізували в перші місяці війни досить активно, адже на фронті такий досвід дуже цінний. Тож маємо брак персоналу як через мобілізацію існуючих співробітників, так і через складнощі у пошуку нових.

Компанія забронювала співробітників, критичних для виробництва, а мобілізованим колегам продовжила зберігати середній заробіток, аби підтримати їх та їхні сімʼї. Зараз у Cygnet готуються до початку сезону виробництва цукру, тож традиційно найматимуть виробничий сезонний персонал на завод. А за мірою відкриття вакансій для залучення працівників робітничих спеціальностей співпрацюють із місцевими технікумами, коледжами.

Тісно співпрацюють із провідними аграрними закладами освіти України та впроваджують дуальну освіту, щоб допомогти молодим спеціалістам отримати якісну вищу освіту із сучасною практичною базою і в «Астарті».

Світлана Карабаджак зазначає, що молодь все менше перспектив вбачає у навчанні, наприклад, на ветеринарних лікарів. Саме за цією спеціальністю у компанії мають найкритичніші проблеми — фахівців не вистачає, а якщо знаходять, то розуміють, що спеціалістам бракує знань. Тут працюють над вирішенням цього питання, вирощуючи власні кадри, — навчають, розвивають, здійснюють ротації між підприємствами, готують наставників, щодня підвищуючи рівень фахівців.

«Відкриті двері» для молодих спеціалістів мають і в ІМК. Тут для студентів, що навчаються за аграрними спеціальностями, створюють оплачувані програми стажування із забезпеченням житлом та офіційним працевлаштуванням. Таким чином, молоді спеціалісти мають змогу отримати досвід і загальне розуміння усіх процесів, каже Анастасія Сень, додаючи, що компанія також лояльно ставиться до поєднання навчання та роботи. Мотивує молодь іти в агро ще за крок до працевлаштування команда «Агрокебети».

Керівник проєкту Анатолій Циркун розповідає, що на магістратурі молодь знаходить коло однодумців і таких же заряджених майбутніх спеціалістів.

propData.content.image
Анатолій Циркун, керівник проєкту «Агрокебети»

Лектори-практики, іноземні спікери показують на власному досвіді, що бути в агро — це топ. Після потужного теоретичного навчання наші студенти йдуть на піврічну практику, де ще ближче знайомляться з внутрішніми процесами компаній. На цьому етапі і відбувається органічне працевлаштування, і для кого агро — це вибір життя, той уже і залишається тут за внутрішньою мотивацією.

За його словами, молодь потрібно знайомити з перевагами агро чим раніше, тим краще, і тоді вони самі обиратимуть його. Не останній пункт під час вибору посідає фінансове питання.

Анатолій Циркун додає, що студенти проєкту «Агрокебети» отримують заробітну плату ще в період практики: є такі історії, що за пів року практики студенти повністю покривали навчання в магістратурі за рахунок тої зарплатні, яку запропонували їм компанії, ментори.

На запит AgroPortal.ua у проєкті провели анонімне опитування серед випускників. Результат фінансової винагороди перших двох випусків (2020 і 2021 рр.) показує:

  • 63% на старті отримували понад 10-15 тис. грн щомісяця;
  • по 16% припадає як на зарплатню 15-20 тис. грн, так і 25+ тис. грн;
  • лише 5% отримували на той час мінімальну зарплатню.

За даними аналітиків пошукової системи Work.ua, середня заробітна плата в Україні наразі становить 16 тис. грн, а найвища середня зарплатня коливається у межах від 25 000 до 52 500 грн.

Водночас компанія Agrohub спільно із сайтом Work.ua провели дослідження серед 14 агрохолдингів, під час якого з’ясувалося, що 12 із них не зменшуватимуть заробітну плату своїм співробітникам, а, навпаки, планують її збільшення вже цього року. В середньому очікується підвищення на 15-25%.

У ІМК додають, що компанія протягом війни двічі підвищила заробітну плату всім співробітникам: у листопаді 2022 року — на 10-20% та у липні 2023 року — на 20%.

propData.content.image
Анастасія Сень, заступник генерального директора ІМК з питань персоналу

За весь період служби наших захисників компанія ІМК виплачувала їм заробітну плату і буде це робити і надалі, незважаючи на те, що з 19 липня 2022 року згідно з новим законом України роботодавці зобов’язані лише зберігати робоче місце за мобілізованими працівниками. Разом з тим, в аграрній компанії ІМК продовжує працювати програма «Про адресну допомогу працівникам». Актуальними залишаються програми компенсації вартості оренди житла та організації різноманітних корпоративних заходів і зустрічей.

У «Астарті», виходячи з міжнародних досліджень, враховують факт, що лише 10% співробітників працюють стабільно, тобто вони ефективні, вмотивовані та орієнтовані на результат. Решта ж – потребують додаткових умов, стимулів та заохочень.

propData.content.image
Світлана Карабаджак, HR-бізнес-партнер напряму агро компанії «Астарта»

Звичайно, у нас є пряма матеріальна стимуляція. Це всі фінансові стимули, які використовує компанія, – заробітна плата, премії, бонуси, соціальний пакет та будь-які інші грошові заохочення. Також використовуємо нематеріальні заохочення — це всі нефінансові способи формування середовища, в якому працівник не тільки ефективно працює, а й реалізується. Це допомагає створити доброзичливу атмосферу в колективі, що покращить якість, стимулюватиме інтерес та задоволення від роботи.

Тим часом у Державній службі зайнятості назвали агронапрями, роботу в яких шукають через центри зайнятості. Це – трактористи, фахівці з комплексного обслуговування сільгоспвиробництва, працівники фермерського господарства та фахівці з лісокультурних робіт. Також шукають роботу доярі, виноградарі, оператори лінії з виробництва харчової продукції, птахівники та агрономи. Зокрема, на 9,2 тис. безробітних з числа колишніх працівників сільського, лісового та рибного господарств число вакансій налічує 2,3 тисячі.

Ринок праці буде перебудовуватись, додає Анна Нестерчук. За її словами, як будь-який інший живий організм, ринок підлаштовуватиметься під нові реалії і нових сильних гравців-компаній роботодавців і їх потреби.

propData.content.image
Анна Нестерчук, керуючий партнер Cornerstone International Group — Київ/Executive Search Company

Ті, хто працює з соціальними проєктами, брендом роботодавця, утримує рівень винагороди на певному рівні виграють боротьбу за цінні кадри на всіх рівнях. Робота з потужними hr інструментами і впровадження певних змін в компаніях з урахуванням перспективи ринку праці — задача кожної компанії. Чекати від держави регулювання і дієвих програм не варто.

Яків Акулов з «Делойт» також прогнозує, що ринок праці, як і галузева специфіка, будуть змінюватись. За його словами, розвиток та перенавчання — те, що буде важливо для кожного українця, зокрема для ветеранів та тих, хто буде повертатись. Цим вже займаються компанії, але такі програми повинні підтримуватись і на державному рівні.

У цілому, у «Делойт» виокремили ті  стимулюючі фактори, які сприятимуть поверненню працездатного населення в Україну.



Алла Стрижеус, AgroPortal.ua