прогноз

Незважаючи на війну, сировари розраховують на збільшення продажів своєї продукції у грудні, вважаючи, що українці навіть у таких умовах будуть святкувати новорічні та різдвяні свята.

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, покращивши його до 67,5 млн т. Це пов’язано зі збільшенням площ, з яких буде зібрано врожай, та покращенням середньої врожайності з 3,57 т/га до 3,64 т/га. Попередній прогноз врожаю складав 64,5 млн т.

Для українських фермерів продовження дії зернового коридору — дуже позитивний знак. Але на світових ринках ціна на зернові падає вже майже місяць, з моменту перших надій на відновлення роботи «зернової ініціативи», адже всі розуміють, що на ринках з’явиться більше товару.

Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.

Цього сезону частка продажів плодоовочевої продукції в торговельних мережах може знизитися через міграцію населення та втрати магазинів на окупованих територіях та у містах, де ведуться бойові дії.

Велика частина української економіки пов’язана з сільським господарством, і не слід недооцінювати його значення для політичної стабільності.

Згідно з оперативними даними, експорт соняшнику з України у 2021/22 МР сягнув історичного максимуму, склавши 1,63 млн т, що відбулося через призупинення експорту соняшникової олії та суттєве скорочення переробки олійної всередині країни.

Посуха у країнах північної півкулі призвела до значного скорочення виробництва зернових на 2022 рік.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

За оптимістичного сценарію наступного сезону може бути перероблено 11-11,6 млн т соняшнику, але якщо порти будуть заблоковані, ця цифра не перевищить 8 млн т.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

Через війну в Україні кардинально змінилася структура експорту: якщо минулого року понад 80% припадало на соняшникову олію та шрот, то з початку війни в експорті соняшник займає частку 38%.

У 2022/23 МР очікуване скорочення валового збору зернової порівняно з попереднім сезоном буде становити 39% — з 86 млн т до 52,3 млн т. Враховуючи це, а також обмежену пропускну здатність експортної інфраструктури України, експортний потенціал пшениці може скласти близько 12 млн т, що на 36% нижче показника 2021/22 МР.

Зважаючи на частково окуповані Херсонську і Запорізьку області, де найбільше вирощують пшениці, ячменю і соняшнику, а також недотримання аграріями агрономічних заходів, очікується, що врожай пшениці буде значно меншим — на рівні 16,5 млн т, що вдвічі менше, ніж прогнозувалося до війни.

Сільськогосподарські виробники України зберуть 10 млн т насіння соняшнику.

Виробництво зернових культур з урахуванням оперативних даних про результати посівної кампанії та поточних агрокліматичних умов очікується на рівні 52,4 млн т.

Показники України щодо виробництва та експорту пшениці в 2022/23 МР будуть на рівні 21,5 млн т і 10 млн т відповідно.

Через понесені втрати в результаті боїв чи окупації територій, де знаходяться ягідні ферми, цьогорічний урожай скоротиться на 30-50% залежно від ягоди.

Якщо ризики інвесторів, викликані війною, суттєво зменшаться або й зникнуть повністю, інвестиційні процеси в сільському господарстві швидко активізуються. Адже додаткові вигоди агровиробників від зростання цін на продукцію перевищуватимуть впливи негативних чинників, що прискорюватиме окупність інвестицій.