no-till

За результатами минулого року у ФГ «Чайка-2» на Київщині найбільшу рентабельність дала соя. Ця культура за No-till показує набагато кращу врожайність, ніж по оранці.

Дослідивши різні види оранки, науковці визначили, що найбільша втрата вуглецю відбувається за використання полицевого плуга. Тому фермери мають зрозуміти, що слід мінімізувати втручання в ґрунт. За нульового обробітку втрати вуглецю мінімальні, а покривні культури сприяють максимальному його накопиченню.

Світові технології та останні аграрні практики можна побачити в одному з провідних господарств Згурівщини на Київщині. Щоб реалізувати задумані проєкти, які зараз успішно діють у господарстві, його керівник об'їздив багато країн у пошуку ефективних рішень. У своїх прагненнях відкривати нові напрями діяльності для господарства фермер дуже натхненний і наполегливий.

На землях, які постраждали внаслідок воєнних дій, найбільшої шкоди завдано мікробіоті, зокрема — азотфіксуючим, фосфатмобілізуючим бактеріям, стрептоміцетам, які відповідають саме за здоров'я ґрунту.

За останні 100 років вміст гумусу в ґрунті суттєво зменшився. За даними Національної академії аграрних наук, щороку Україна втрачає 15 т/га чорнозему. Вченими також доведено: якщо на 1 тонну внесених органічних добрив застосувати понад 15 кг д.р. мінеральних добрив, то почнеться деградація ґрунту, а цього категорично не можна допускати.

Якщо країна хоче бути успішною в сільгоспвиробництві, мати ефективних агровиробників, то вирощена ними продукція має експортуватися та конкурувати на світових ринках. Для цього має бути «здоровий» фермер, «здорова» економіка, а значить і здоровий ґрунт.

Господарство «Додола 2021», що на Херсонщині, провело дев’ять місяців у окупації і з 4 тис. га, які має в земельному банку, після звільнення територій змогло засіяти лише половину.

За системою землеробства No-till активно працюють аграрії всього світу. Найбільше нульовий обробіток впроваджують американські фермери — 23,7 тис. га, у Бразилії під «нулем» — 21,86 тис. га, в Аргентині — 16 тис. га, Канаді — 13,4 тис. га, Австралії — 9 тис. га, Парагваї — 1,5 тис. га. Інші країни світу працюють за цією технологією загалом на 4,63 тис. га.

Українські агровиробники у 2023 році продовжили курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.

Зараз не найсприятливіша ситуація для раптової зміни технологій та переходу на no-till, адже це потребує підготовчого процесу протягом 2-3 років.

Розпочати повним ходом посівну-2022 на Херсонщині заважає не лише військова окупація, а й мінусова температура.

У воєнний час, коли дизельного палива, засобів захисту рослин, добрив та посівного матеріалу в аграріїв критично мало, важливо економно та по-максимуму використати всі наявні ресурси. У цій ситуації технологія no-till як ніколи буде ефективною, адже сьогодні перед аграріями стоїть завдання: з меншими вкладеннями отримати результат.

Зміна клімату, подорожчання ресурсів та дефіцит робочої сили змушують аграріїв переглядати підходи до основного обробітку ґрунту, мінімізуючи його, а іноді зовсім відмовляючись. Автор YouTube-каналу No-tiller, організатор міжнародної конференції «Лабораторія No-till» Михайло Драганчук розповів AgroPortal.ua проостанні тенденції обробітку ґрунту.