Таку думку на своєму Facebook висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор ІМК Алекс Ліссітса.
«2020 р. довів, що майже половина нашої країни — від Полтави і до Півдня — це зона ризикованого землеробства. Сам Південь України — у критичному стані. І я не уявляю собі, що там можна буде вирощувати у найближчі роки, якщо не змінювати підходи вже сьогодні. Мова йде насамперед про ґрунтообробку. Це— центральне питання, від якого залежить 50% успіху. І мова йде не про плуг, а про чистий No-till», — констатує він.
При цьому Алекс Ліссітса рекомендує українським аграріям подивитися на Австралію, де виробники давно частково перейшли на No-till і минулого року зібрали рекордний врожай пшениці.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.