Оборотні кошти, які ми використовуємо в господарстві, зменшилися. Але реальна картина щодо прибутку, навпаки, зростає, і це дає нам можливість бути більш ефективними у веденні сільгоспвиробництва. За впровадження No-till нам потрібно менше техніки, механізаторів, ми можемо виконати більше операцій за менший проміжок часу.
Якщо не збільшити прибутки, то хоча б заощадити на ресурсах. Як змінюється економіка господарств із технологією No-till
09 лютого 2024, 05:49 1780
За системою землеробства No-till активно працюють аграрії всього світу. Найбільше нульовий обробіток впроваджують американські фермери — 23,7 тис. га, у Бразилії під «нулем» — 21,86 тис. га, в Аргентині — 16 тис. га, Канаді — 13,4 тис. га, Австралії — 9 тис. га, Парагваї — 1,5 тис. га. Інші країни світу працюють за цією технологією загалом на 4,63 тис. га.
Україна порівняно нещодавно почала впроваджувати технологію No-till, і досить небагато фермерів практикують такий обробіток ґрунту. Рахували економіку за впровадження системи No-till українські аграрії в межах конференції Agro Ukrainian Summit.
Найголовніше в технології No-till — це її розуміння
Фермерське господарство «Кондор С» з Миколаївщини вже сім років втілює технологію No-till. Його керівник Олександр Кулай розповів, що, звичайно, система має багато переваг, але є і мінуси.
Олександр Кулай, керівник ФГ «Кондор С»
Найголовніше в технології No-till, вважає аграрій, — це зрозуміти її. Не просто подумати, добре це чи погано, а пропустити технологію, так би мовити, через себе, щоб відчути, чи дійсно вона працює. Так зробив Олександр Кулай, і сьогодні No-till дає йому можливість бути успішним.
Зважено до переходу на No-till поставився і директор господарства «Додола 2021» Василь Штендера. Фермер зазначив, що усвідомив цю технологію, оскільки часті пилові бурі, водні та вітрові ерозії нищили все навколо, і потрібно було кардинально змінювати підходи. Крім того, у господарстві відчули економічну вигоду від впровадження нульового обробітку.
Василь Штендера, директор господарства «Додола 2021»
Наше господарство знаходиться на правобережжі Херсонщини. Ми встигли пережити окупацію, розмінувати землі та сьогодні продовжуємо діяльність. Починали наш розвиток з 200 га, сьогодні обробляємо 3,5 тис. га (не враховуючи близько 450 га, куди неможливо зайти через бойові дії). No-till впровадити було складно, успіху поступово досягали завдяки техніці, адже саме вона забезпечує нас основним ресурсом — вологою, а її на півдні дуже не вистачає. Сьогодні ми економимо ресурси: витрати пального на сівбу, обприскування культур та збирання значно скоротилися. Впроваджуємо системи точного землеробства, які дають можливість бути прибутковими.
За словами аграрія, 2022-2023 роки не дали бажаної економіки, оскільки в той період головне було — вижити. До 2022 року прибутки від реалізації врожаю ріпаку сягали $1000, пшениця забезпечувала $600-700, при цьому середні затрати на виробництво становили $400-450/га. Наразі господарство продовжує працювати в надскладних умовах, але нарощує прибутки, говорить Василь Штендера.
Едуард Романьков, директор господарства «Союз-Спецтехніка»
Подорожуючи світом, я побачив, що на тонну вирощеної одиниці продукції за нульовим обробітком «середній» фермер витрачає 20-25 л/га пального. А коли я зустрівся з «ефективними» фермерами, які вже давно в темі, то вони зазначили, що на тонну вирощеної одиниці продукції витрачають 4-5 л/га дизпалива. Я замислився… Жодна технологія, окрім No-till, не наблизить до даної цифри.
Нульова технологія — це той варіант, коли можна використовувати менше техніки і людського ресурсу, впевнений Едуард Романьков. Агробізнес в Україні сьогодні ризикований, але аграрії вкладають гроші вчора, а результат отримують сьогодні й знову потребують коштів на ресурси, ціни на які зростають чи не щодня. Так, розраховували за одну ціну придбати насіння, наприклад, а за фактом виходить по-іншому. Тоді починають рахувати: скільки добрив витрачається на одиницю вирощеної продукції, скільки пального використовується, скільки людей працює тощо. Тому фермер і впроваджує технологію No-till, оскільки вона наближає до світових економічних показників.
Едуард Романьков, директор господарства «Союз-Спецтехніка»
За No-till ми використовуємо менше хімічних ЗЗР. Крім того, нам допомагає сівозміна, покривні культури, які дають можливість замінити певні препарати. Також нульовий обробіток дає змогу використовувати діючі речовини, дешевші за традиційні, і приносить додатковий дохід завдяки секвестрації вуглецю, і це реально працює.
Завдання — не лише працювати, а й заробляти
За словами Василя Штендери, до впровадження системи No-till потрібно прийти усвідомлено. Ті, хто хоче працювати за «нулем», мають визначитися, чи дійсно їм це потрібно. Фермер радить зважити всі «за» і «проти», поспілкуватися з практиками, спробувати обробити ґрунт за цією технологією на демоділянці та порахувати економіку.
Василь Штендера, директор господарства «Додола 2021»
Людина починає змінюватися, коли в цьому є потреба. Так і в сільському господарстві. Особисто для нашого господарства лімітуючим фактором є волога. Не маючи її достатньо, ми не можемо забезпечити кінцевий результат. Максимум, можна нагнати вегетативну масу рослини, але коли ти збираєш урожай, а потім машина заїжджає на ваги, стає зрозуміло, що все зробив добре, але грошей не заробив. У нас стоїть чітке завдання — не лише працювати, а й заробляти.
Аграрій звернув увагу ще на один факт — глобальне потепління, наслідки якого вже добре відчуваються на півдні. Тому, якщо господарство вирощує по 2,5 т/га пшениці та є збитковим, так довго не «протягнеш». За словами директора «Додола 2021», сьогодні є такі фермери — з Бессарабії, наприклад, які не можуть отримати навіть сходів. Якщо перевести працю в цифри, то можна побачити різницю, No-till покаже плюси в прибутках.
«Якщо ж ви навіть не зможете збільшити врожайність культур, працюючи за «нулем», то точно заощадите на ресурсах. У нашому господарстві, наприклад, економії виходить приблизно $100-150 тис. на рік», — пояснює Василь Штендера.
За словами аграріїв, які вже працюють за нульовою технологією, вибір за кожним окремо. Зважаючи на різні фактори, бажаючі перейти на No-till зможуть ефективно вести сільське господарство, ще й допомагати природі.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
