Стратегія прогресивності. Які рішення допомагають аграріям бути ефективними

В обробітку ФГ «Чайка-2» близько 480 га землі, на яких вирощують зернові та технічні культури, а ще займаються овочівництвом та садівництвом. 

Відкриваючи Америку: як господарство удосконалює технологію No-till

Керівник агропідприємства Олександр Чубук за освітою зв’язківець, закінчив Одеський національний інститут зв'язку. А вже аграрну школу, як він сам каже, пройшов у Діжоні (Франція) та Інституті Пенсильванії (США). Потім прийняв рішення переходити на систему No-till, а оскільки 10 років тому достатньо інформації та досвіду в Україні щодо неї не було, поїхав переймати знання до Південної Америки.

І вже 7 років на полях господарства працюють за No-till. Аграрій не розчарувався в обраному напрямі й задоволений загальними результатами впровадження цієї системи. 

Система захисту вибудувана багаторічним партнерством 

У ФГ «Чайка-2» виключають усі можливості економити на системі захисту, щоб потім не втратити ще більше. Аграрій переконує, що профілактика завжди обійдеться дешевше, ніж «гасіння пожежі», коли вже з’являється проблема на полях. Тому тут таких ситуацій не допускають, систематично працюючи вже тривалий час із компанією Ukravit. 

Першими продуктами на полях господарства від Ukravit були ґрунтові гербіциди на основі таких діючих речовин: прометрин, ацетохлор, пропізохлор. Олександр Іванович має значний авторитет у своїх колег, тому після впевненості у ефективності продуктів Ukravit аграрії, які господарювали по сусідству, теж почали переходити на препарати українського виробника та робити спільні закупівлі.

Далі до своїх техкарт захисту фермер додав інсектицид Фас, який коштує вдвічі дешевше за продукти мультинаціональних компаній і дає доволі потужний захист.

«За такою ціною ми могли брати препарат для профілактичних обробок зернових та в період колосу не мати взагалі шкідників. Також по пшениці першим фунгіцидним захистом даємо Дезарал та Дезарал Екстра. По кукурудзі працюємо Міладар. Результатом дії продуктів я задоволений і до сьогодні», — зазначає аграрій.

З його слів, у господарстві також використовують калійну сіль гліфосату (Гліфовіт Екстра) від Ukravit, на складі завжди є запас. Ціна і якість продукту влаштовує.

«Хочу зауважити, що Ukravit випускає багато нових препаратів. Є продукти у такому поєднанні діючих речовин, що на ринку взагалі немає аналогів. Дуже цікаві препарати, особливо для садів і овочів», — зазначає Олександр Чубук. 

Вирощування сої за аргентинським сценарієм та заробіток на пшениці 

У сівозміні фермерського господарства доволі багато культур: пшениця, соняшник, кукурудза, ріпак, соя. Після збору ранніх зернових сіють покривні культури — віку, олійну редьку, овес, фацелію.

За результатами минулого року найбільшу рентабельність дала соя. Ця культура за No-till показує набагато кращі показники врожайності, ніж по оранці. Тож цього сезону фермер планує збільшити площі під соєю, адже збирається вивести одне поле під сівозміну соя-пшениця, як це роблять в Аргентині.

Фермер ділиться власною формулою, яка дає змогу на пшениці не зайти в мінус. Після сої посіяти пшеницю можна у нормальні терміни. А за системою No-till сіяти широкорядним способом з нормою висіву 1,5 млн насінин/га, а не традиційно — 4-5 млн насінин/га. Тобто витрати насіння будуть у 2,5 раза меншими. А за такої густоти висіву є можливість купувати найякісніше насіння пшениці — еліту високопродуктивних сортів — і отримувати урожайність 8-9 т/га. 

«За такої урожайності можна й на пшениці заробити», — говорить аграрій.

Щодо кукурудзи, то частину її він зібрав і продав, а частину залишив у полі зимувати. Хоче порахувати економіку культури за різних термінів збирання. 

«У застосуванні No-till є й певні недоліки  — не можна сіяти рано, тому що під рештками ґрунт довше прогрівається. Тож ми робимо пізні посіви, і щодо кукурудзи, то вона йде до збирання восени з високою вологою і вимагає великих витрат на сушіння зерна. Змолотив восени 15 га для порівняння  — визначив урожайність, затрати на сушіння. Тепер весною другу партію змолотимо без сушіння і одразу з поля машини йтимуть на порт. Побачимо — яку економіку отримаємо в цьому випадку», — зазначає Олександр Чубук.

Розширення овочівництва та тепличний бізнес

У ФГ «Чайка-2» овочівництвом займаються багато років, і до повномасштабного вторгнення під овочами було 8 га винятково для реалізації на локальному ринку. Під час воєнного стану в господарстві збільшили площі під цими культурами, оскільки 2022 року зрозуміли, що південь не забезпечить потребу в овочах. Також мотивацією до розширення овочевого клину були військові, які замовляли продукцію. Тож 2023 року збільшили площі під овочами до 20 га. 

Спеціалізується господарство й на ранніх овочах, для цього мають під теплицями 1 га. В одній теплиці, яка опалюється, вирощують розсаду, а вже в кінці квітня звідти квітучі рослини пересаджують в неопалювані теплиці. Так вирощують огірок, томати, баклажани, перець. Загалом кожної позиції по 15 соток. Тепличним бізнесом здебільшого займається син Олександра Івановича — Євген.

Теплична тема для овочів трансформувалася після рішення фермера вирощувати ранню полуницю в закритому ґрунті. Це була ідея, заради якої побудували теплиці, але згодом з’ясувалося, що ягода в теплиці на одному місці може плодоносити лише 2-3 роки, потім уже давати урожай не буде. Тому збудованим теплицям знайшли нове застосування.

Ціни на овочі роблять непривабливими інвестиції у сховище 

Щойно з Нового Бикова вигнали окупантів, Олександр Чубук почав будувати нове сучасне овочесховище на 450 т. Таке рішення його обнадіяло місцеве населення, адже якщо фермер вкладає кошти, то впевнений, що все буде добре.

Аграрій інвестував у холодильник, щоб мати можливість зберігати овочі і хоч трохи заробити, але зараз так питання не стоїть. Затрати не зберігання не перекриваються нинішніми цінами на продукцію. Тому Олександр Іванович роздумує над поверненням на певний час до стратегії — вирощувати стільки овочів, скільки можна восени відразу продати.

Конкурувати зі згурівським кавуном хіба що херсонський 

У ФГ «Чайка-2» є й баштанні культури. Кавуном тут займаються більше 10 років і знають, як його виростити солодким, соковитим, смачним та свіжим, оскільки відразу з поля доставляють до споживача. 

«Коли кавун зі Згурівки вивозиться машиною на Харківський масив Києва, то всі інші продавці, навіть із Херсона, звідти їдуть. Вони знають, що з нами конкурувати за якістю та смаком дуже складно. До того ж маємо роками напрацьованих споживачів, які чекають саме згурівського кавуна», — розповідає Олександр Чубук.

Найстаріше промислове насадження фундука в Україні

Майже 14 років тому в Олександра Івановича народилася перша онука, і тоді з’явилася ідея закласти на честь цього сад. Який саме — визначила майже випадковість, адже побачив у одному з агровидань статтю про вирощування фундука. Зацікавився, оскільки прочитав, що фундук росте і плодоносить 80-90 років. Відразу почав шукати саджанці, але був кінець березня, пік сезону, і все було продано. Та фермер не облишив свою ідею і поїхав по саджанці до Польщі, закупив кілька сортів. Ще не встиг повернутися на Згурівщину з деревцями, а на підприємстві вже почали розчищати майданчик для закладки саду. З часом сад лише розширювався, почали висаджувати фундук кондитерських сортів. За ними аграрій їздив до США, Італії. Сьогодні в господарстві 12 га фундукового саду, і він є одним із найстаріших промислових насаджень в Україні. 

Зараз сад знаходиться в періоді повноцінного плодоношення, і з одного куща збирають одне відро горіхів. 

«Збираємо врожаї вручну. Був у Чилі, Італії, Америці, Портленді в Інституті горіхівництва. Там фермери, які вирощують великі площі, збирають урожай механічно, але все одно дозбирують вручну. Сьогодні ми маємо для себе зрозуміти, якою буде переробка горіха в Україні. Якщо запрацює завод із переробки фундука на Закарпатті, то ринок буде об'ємний, і можна буде ще закладати сади та думати про техніку».

Поки що збувають вирощений фундук локально та на оптові ринки. Кондитерські сорти лише починають вступати в повне плодоношення, тож зараз напрацьовуються канали для реалізації продукції.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua