Зміна агротехнологій. Нові підходи до господарювання в центральних областях
Разом із рекордним потеплінням збільшується повторюваність екстремальних температур та кількості опадів, які негативно впливають на врожай сільськогосподарських культур.
За даними проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)», за останнє десятиліття теплозабезпечення Вінницької, Полтавської, Кіровоградської областей було таким самим, як Херсонської області в попереднє десятиріччя. Водночас у 10-ти областях України, включаючи і центральні, за 5 років опадів випало на 7-12% від норми (показник стійкого землеробства — 700 мм і більше).
AgroPortal.ua дізнавався у сільгоспвиробників центральних областей, як вони справляються зі зміною клімату та як протидіють аномальним природним явищам.
Підхід №1: комплексна робота проти зміни клімату
Відповідаючи на нові виклики, які ставить перед сільгоспвиробниками зміна клімату, в компанії LNZ Group на Черкащині ведеться робота відразу за трьома напрямками: змінюють агротехнологічні прийоми, підбирають нову техніку та досліджують гібриди, обираючи найбільш адаптовані до природно-кліматичних умов України.
Директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук розповідає (коментар за 2020 рік), що на збереження вологи спрямовані всі операції з обробітку ґрунту: менше застосовується оранки, більше — глибокого розпушування. Поряд із цим компанія впроваджує елементи точного землеробства. В 2019 році з’явився кластер із диференційованим внесенням добрив, коли норми поживних речовин визначаються за результатами аналізу ґрунтів, які проводять у власній лабораторії.
Також у компанії повністю змінили парк сівалок і перейшли на 50-сантиметрове міжряддя при посіві кукурудзи.
«Раніше кукурудзу в Україні сіяли з міжряддям 70 см, зараз переходять на міжряддя 50 см. Це дає більш рівномірне розміщення рослин, скоріше закриття міжрядь і збереження вологи. Надбавка врожайності порівняно з традиційною технологією складає 0,5-1 т/га», — розповідає Роман Франчук.
Окрім дослідження агротехнологічних новинок, велику увагу компанія приділяє дослідам у насінництві. Посіяти підібрані гібриди, адаптовані до природно-кліматичних умов України, — означає закласти потужну базу для високого врожаю
Невеликі партії відібраного генетичного матеріалу (3-5 кг кожного виду) приїжджають із Канади в Україну, і тут проводяться повномасштабні дослідження. За словами Романа Франчука, насіння сіють на 600 ділянках як мінімум у 5-ти локаціях.
Підхід №2: глибоке розпушування як основний обробіток ґрунту
Підлаштовуючись під зміну кліматичних умов, у господарстві ПАП «Диканське» на Полтавщині переходять на технології, що сприяють утриманню вологи більш тривалий час. Зокрема, використовують глибоке розпушування в якості основного обробітку ґрунту.
«Ґрунтообробку проводимо без оберту пласта. Також залишаємо рослинні рештки на поверхні, що сприяє накопиченню та збереженню вологи протягом вегетаційного періоду», — пояснює агроном господарства Петро Пастернак.
Від глибокої оранки у господарстві відмовилися років 7-8 тому. Спочатку це погіршило показники урожайності, але поступово, завдяки збільшенню органічної речовини у верхньому шарі ґрунту та кращому вологозабезпеченню, урожайність підвищилася. Соняшнику збирають 28-30 ц/га, кукурудзи — 75-80 ц/га в середньому. У сприятливому 2016 році урожайність кукурудзи була близько 100 ц/га, а в посушливому 2018-му — 55 ц/га.
Збільшення вмісту органічної речовини після відмови від класичної оранки доведено лабораторними дослідженнями
«Цікаво було спостерігати, що зі зміною ґрунтообробки змінювалася і кислотність ґрунту, — зазначає агроном. — У нас були слабокислі ґрунти з рН 5,7-5,8. Зараз рН ґрунту нижче 6 не падає, в середньому складає 6,1-6,4. За кислотності, близькій до нейтральної, мінеральні добрива максимально ефективно використовуються, що і позначається на урожаї. Чим вища кислотність, тим гірше засвоюється фосфор і калій».
Одна з проблем заміни класичної оранки на глибоке розпушування — більш пізні терміни виходу в поле. «4-5 днів весною мають велике значення. Ми чекаємо, щоб ґрунт застиг і набрав оптимальних показників якості для посіву», — зауважує Петро Пастернак.
Оптимальні варіанти обирають за допомогою демопосівів. По кукурудзі намагаються підібрати більш жаровитривалі гібриди. На цей сезон заплановані гібриди з ФАО від 330 до 370-380 компанії KWS. У господарстві випробовували більш ранні, більш пізні та врешті обрали золоту середину.
Для збереження вологи в ПАП «Диканське» використовують усі відомі операції з її закриття: посів озимої пшениці за допомогою ротаційної борони, в період сходження сої збивають кірку на поверхні, щоб не втрачати продуктивну вологу в більш теплий сезон.
N. B. Зміна агротехнологій. Нові підходи до господарювання на півночі
Підхід №3: класична оранка та розширення площ під кукурудзою
ТОВ «Сокіл» обробляє у Полтавській області 1500 га земель. Як розповів агроном господарства Олег Антонець, технологію обробітку ґрунту не змінювали, останні десять років застосовують класичну оранку на глибину 25-27 см. Переходити на No-till не планують.
«Наші поля межують з великим холдингом, у них був досвід нульового обробітку, але вже цього року вони повернулися до оранки. Можливо, в інших областях це більш доцільно, — пояснює спеціаліст. — У перспективі 30-40% площ переведемо на глибоке розпушування».
Кліматичні зміни вплинули на підбір гібридів культур, для вибору закладають дослідні ділянки
«Обираємо більш раннє ФАО, бо наше господарство знаходиться на півдні Полтавщини, ближче до Дніпропетровської області, клімат у нас уже степовий, з дефіцитом вологи», — розповідає Олег Антонець.
Якщо раніше сіяли кукурудзу ФАО 340-350, то минулого року — 280, а цього року, можливо, будуть пробувати ФАО 250. По кукурудзі працюють із насінням селекції KWS. Минулого року отримали близько 40 ц/га кукурудзи. У кращі роки урожайність не знижувалася менше 80 ц/га.
Соняшник вибирають також посухостійкий, з не дуже пізнім терміном дозрівання, щоб збирати порівняно рано, без дисекації, тому орієнтуються на більш ранні сорти.
Більша частина площ зайнята ярими культурами, це переважно кукурудза і соняшник у рівних обсягах. Через посуху в господарстві відмовилися від сої.
«Довго тримаються холоди, потім дуже швидко настають високі температури. А соя любить, щоб її сіяли в теплу землю. Тож сіємо пізніше, але спека уже велика, в результаті рослина не дає запланованого урожаю. Рано посіємо — соя страждає від холоду», — пояснює агроном.
Також у господарстві скоротили посіви ячменю, а натомість розширили площі під кукурудзою, соняшником та озимою пшеницею.
Для збереження вологи усі операції проводяться в оптимальні терміни. «Намагаємося виїжджати якомога раніше в поле, щоб закрити вологу. Культивацію проводимо не дуже глибоко, посіви коткуємо».
Підхід №4: змішана технологія обробітку ґрунту для високої врожайності
Керівник ФГ «Флора А.А.» (Вінницька обл.) Андрій Капріца розповів, що у господарстві практикують рівномірний розподіл культур по 33% площ. Але оскільки минулого року господарство розширило земельний банк з 1000 до 1200 га, і нові землі відійшли до господарства пізньою осінню, то їх підготували переважно під кукурудзу. На нових полях була проведена оранка та глибоке розпушування.
«Флора А.А.» вже багато років застосовує передові прийоми точного землеробства, тому спосіб обробітку ґрунту обирають окремо для кожного поля, аналізуючи цілий ряд факторів: стан ґрунту, запаси вологи, попередню культуру, кореневу систему майбутньої культури. Під пшеницю застосовують дискування глибиною до 5 см, під соняшник після кукурудзи — оранку, а під кукурудзу після пшениці — глибоке розпушування.
«Це не зовсім класична технологія, вона змішана. Такий диференційований підхід дає високі результати з урожайності. В районі мене ніхто не наздожене, і навіть у такий складний рік, як минулий, показники були непогані», — зазначає фермер.
Про практику та свій досвід у точному землеробстві Андрій Капріца розповідає на YouTube-каналі «Сила в точності» та зазначає, що інтерес до точного землеробства зростає.
Нова культура ФГ «Флора А.А.» — цукрові буряки, гібридами KWS було засіяно 40 га. Після семирічної перерви до буряку повернулися через вигідне замовлення від найближчого цукрового заводу
Під нинішній урожай планують сіяти кукурудзу та соняшник і незначну кількість ярого ячменю (40 га). Андрій Капріца не буде змінювати гібриди ФАО на більш низькі.
«Неправда, що минулого року виграло мале ФАО, виграло те саме ФАО, що і завжди, для нас це 350-360», — стверджує він.
Валентина Оврас, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua