Аграрії відходять від традиційного обробітку ґрунту. Чи стане оранка лише історією?

08 січня 2024, 05:45 9391

Українські агровиробники у 2023 році продовжили курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.

Про це свідчать дані дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).


propData.content.image
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ

Мінімальний обробіток за рік зріс на 3% і становить 8% від оброблених площ. За очікуванням виробників, використання цієї технології повинно і надалі збільшуватися у структурі ґрунтообробки підприємств.

Не стоїть осторонь процесу і держава. Попри існуючу стратегію щодо охорони ґрунтів та відтворення їхньої родючості до 2050 року, з початком повномасштабного вторгнення постала інша проблема — розмінування деокупованих територій та очищення земель сільськогосподарського призначення, які зазнали впливу воєнних дій.

На цей рік, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, на відповідні заходи у бюджеті передбачено лише 2 млрд грн.

propData.content.image
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

У нас обмежений фінансовий ресурс, тому ми зверталися до європейських фондів, зокрема A Soil Deal for Europe, з метою впровадження заходів для відновлення та охорони ґрунтів. Наразі проводяться аналізи ґрунтів, зокрема і на прифронтових територіях, щоб мати основу для запровадження відповідних заходів.

За його словами, міжнародна практика показує, що має бути поєднання: чіткі правила, мотивація і підтримка аграріїв державою з одного боку та жорсткий контроль — з іншого.

Натомість агровиробники, не чекаючи «батога і пряника», самомотивовано не перший рік експериментують з ґрунтозахисними технологіями.

Так, у холдингу Cygnet основним обробітком ґрунту багато років поспіль є безвідвальне розпушування ґрунту на різну глибину залежно від потреб культури.

propData.content.image
Юрій Борідченко, заступник директора з рослинництва Cygnet

Оранка практикується на окремих площах у разі потреби загортання пожнивних решток, або якщо наступна культура вимагає якісної заробки пожнивних решток — наприклад, цукрові буряки після кукурудзи на зерно.

За його словами, у планах — випробувати технологію Strip-till на різних культурах з метою вивчення доцільності подальшого впровадження в умовах підприємства.

У «Волинь-Зерно-Продукт» також давно використовують комбіновані системи обробітку ґрунту залежно від завдань, які стоять перед агрономом, а оновлення техніки під зміни способів ґрунтообробки пройшли ще 5-7 років тому. За словами керівника департаменту аграрного виробництва компанії Ярослава Мазуренка, оранку використовують лише під цукрові буряки. Щоб і тут відмовитися, уточнює він, необхідні інвестиції у нові сівалки.

Оранку лише під цукровий буряк і ще під картоплю, як того вимагає технологія, використовують і в «Контінентал Фармерз Груп». Загалом у компанії від оранки як основного обробітку планово відмовилися ще у 2019 році.

Теоретично під буряк вилучити оранку з технології можна, зазначають у пресслужбі «Контінентал Фармерз Груп», але тоді буде і значно менша врожайність: «Коли ж працюємо з плугом, то нам набагато легше боротися з бур’янами, і коренеплоди краще розвиваються. Під картоплю потрібно зробити таку структуру ґрунту, щоб вона формувалася однорідною. На наших ґрунтах від оранки під цю культуру відмовитися практично неможливо — в такому разі нам потрібно було б повністю змінювати парк техніки, купувати нові агрегати для обробітку тощо. Але з погляду викиду карбону це буде те саме, що й оранка, адже фрезою теж здійснюється активне перемішування ґрунту на глибину 30 см».

У LNZ Group поступово також відходять від традиційних технологій, використовуючи мінімальний обробіток ґрунту. Серед причин — зміна клімату та зменшення кількості опадів, як результат — потреба зберегти вологу в ґрунті.

propData.content.image
Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ Агро»

Глибокорозпушувачі та стерньові культиватори допомагають залишати решки як мульчу, не утворюється плужна підошва, тому ґрунт менше прогрівається та не так швидко випаровується. Ця технологія менше завдає шкоди самому ґрунту.

За його словами, пшеницю у компанії повністю сіють за технологією Mini-till (максимум на 5-10 см) та No-till. Під ріпак використовують різні технології, переважна кількість посіяна за Strip-till та No-till. Загалом по холдингу лише до 30% залишається під плужним обробітком, і ці площі поступово зменшуватимуться.

Однак у LNZ Group повністю від оранки теж не можуть відмовитися, адже технологія вирощування гібридного насіння передбачає її, хоча це всього 5% від загальної площі земельного банку.

У аграрній компанії ІМК поступово також зменшують кількість оранки з метою збереження вологи у ґрунті, а також збільшують частку глибокого розпушування в якості методу боротьби із плужною підошвою. Структура наразі по холдингу наступна: оранка — 30%, глибоке розпушування — 40%, дискування — 30%. Тут планують відмовитись від оранки протягом наступних п’яти років, оскільки це потребує інвестицій у техніку.

propData.content.image
Олександр Вержиховський, операційний директор ІМК

У компанії є певний тренд на поступовий перехід до безвідвального ґрунтообробітку. Також планується випробування елементів технології Strip-till, потім комплексне випробування технології Strip-till та у разі успішних випробувань — поступовий перехід на цю технологію. Йдеться про перспективу найближчих 10 років.

На 2024 рік максимально скоротити площі під оранкою або ж повністю відмовитися від такого агроприйому збираються у ТОВ «ТАС Агро». Заплановано також і суттєве збільшення кількості відповідної техніки.

propData.content.image
Віталій Ванчуляк, заступник директора з виробництва ТОВ «ТАС Агро»

Приклад багатьох агропідприємств підтверджує, що відмова від оранки є цілком реальною, і розпушування є хорошою альтернативою. Адже завдяки відмові від оранки компанія скоротить витрати на техніку та пальне, оптимізує чисельність персоналу, знизить норми використання добрив, поліпшить структуру ґрунту і підвищить родючість.

За його словами, рухаючись у цьому напрямі, компанія запроваджує також технологію стрічкового способу обробітку ґрунту — Strip-till, обробляючи лише вузькі смуги й не чіпаючи міжряддя. У цій технології тут вбачають можливість як підвищення ефективності, так і покращення екологічних показників. Загалом упродовж 2023 року в компанії «ТАС Агро» 35% земель оброблялося за мінімальною технологією, 25% — розпушування та 40% — оранка.

Натомість у Групі АГРОТРЕЙД надають перевагу оранці. Однак, аби не допускати переущільнення ґрунту, тут раз на декілька років здійснюють глибоке розпушування — там, де це дозволяє сівозміна. Саме це планують робити у 2024 році.

propData.content.image
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Сівозміна вимагатиме застосування оранки. Від неї та ґрунтообробки можна відмовитися взагалі, але це все матиме вплив на економічну ефективність — врожайність культур. Ми багато разів уже експериментували та перевіряли. Загалом, як на мене, тут є споконвічне протистояння — одні виступають лише за розпушування і знаходять для цього безліч аргументів, інші говорять: тільки оранка, і також знаходять чимало аргументів.

Серед трендів 2023 року — і розпушування з одночасним внесенням добрив. У «Контінентал Фармерз Груп» зазначають, що причина проста: зменшення кількості проходів техніки по полю, ефективніше використання добрив (а саме — зменшення втрат під час внесення), оптимізація витрат палива тощо.

Підвищений інтерес українських агровиробників до технології одночасного розпушування ґрунту та внесення добрив відмічають і в компанії BEDNAR.

propData.content.image
Михайло Кришко, директор BEDNAR в Україні та Молдові

Під час такого внесення добрива не розкидаються на поверхні, а вносяться безпосередньо в горизонт ґрунту, де вони кристалізуються, утворюючи мінералізований прошарок. У результаті добрива не вимиваються і не вивітрюються, рослина їх на 100% використовує. Аграрії також відмічають, що ефект від добрив у ґрунті може бути і на другий-третій рік. Наші клієнти говорять про економію 20-30% на кількості внесення добрив без втрати ефективності.

За його словами, компанія пропагує цю технологію вже багато років, тому вся ґрунтообробна техніка BEDNAR йде з можливістю внесення добрив. Проте також можуть запропонувати аграріям цю технологію і з їхніми існуючими агрегатами, адже ключ до технології — бункери, які можуть універсально працювати з різними агрегатами. За цей календарний рік продажі бункерів суттєво зросли, каже Михайло Кришко.

Водночас він додає: якщо у аграрія досить великий земельний банк, то сівозміна та погода вимагатимуть мати і плуг, і глибокорозпушувач, й інші агрегати, адже потрібно бути готовим до різних сценаріїв, використовувати різні інструменти, щоб отримати максимальний врожай.

propData.content.image
Михайло Кришко, директор BEDNAR в Україні та Молдові

Все залежить від філософії агровиробника: або ти прагнеш зберегти землю, отримати максимальний врожай, і тому використовуєш різні ефективні технології та агрегати, або ти маєш умовно лише одну технологію — наприклад, плуг, яким ореш із року в рік, поки зрештою колись не збанкрутуєш.



Алла Стрижеус, AgroPortal.ua