За результатами минулого року у ФГ «Чайка-2» на Київщині найбільшу рентабельність дала соя. Ця культура за No-till показує набагато кращу врожайність, ніж по оранці.
Про це AgroPortal.ua розповів керівник фермерського господарства Олександр Чубук.
За його словами, цього сезону він планує збільшити площі під соєю, адже збирається вивести одне поле під сівозміну соя-пшениця, як це роблять в Аргентині.
«Взагалі із ситуацією зі збутом зерна, нинішніми цінами, логістикою розумію, що потрібно переходити на дві культури — сою та пшеницю — і між ними сіяти покривні культури. Хоча на пшениці невеликий заробіток, але її потрібно використовувати в сівозміні, адже необхідно чергувати культури, які б мали мичкуватий корінь і стрижневий. У No-till це дуже важливе правило», — розповідає Олександр Чубук.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Будівлі равликової ферми Jiffy Farm у Київській області постраждали від пожежі, яка виникала в результаті падіння російського безпілотника.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Danone та Arcor завершили створення спільного підприємства в Аргентині, яке об’єднало молочний бізнес Danone, компанію Mastellone Hermanos і спільну логістичну дочірню структуру Logistica La Serenísima.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.