Дослідивши різні види оранки, науковці визначили, що найбільша втрата вуглецю відбувається за використання полицевого плуга. Тому фермери мають зрозуміти, що слід мінімізувати втручання в ґрунт. За нульового обробітку втрати вуглецю мінімальні, а покривні культури сприяють максимальному його накопиченню.
Про те, як керувати вуглецем у сільському господарстві, розповів американський ґрунтознавець, фермер Дон Рейкотський під час онлайн-конференції «Доступні технології покращення ґрунту».
Корені рослин втручаються в ґрунт, і це краще, ніж залізо. Коріння покривних культур та черв’яки забезпечують ріст кореневої системи культурних рослин, що створює великий резервуар для зберігання води від попереднього дощу, яку можна буде використати пізніше, під час посушливого періоду.
«Якщо заглибити корені на 1 м, можна зробити доступними 75 мм вологи, які допоможуть рослинам пережити посушливий період. Корені рослин відіграють важливу роль у системі «вуглець – вода» і в їхньому зберіганні. Корені створюють симбіоз із грибами, засвоюють кисень та фіксують його», — зазначає Дон Рейкотський.
Ми досліджували різні види оранки: нульовий обробіток ґрунту; смуговий обробіток тридисковим агрегатом без ножів на глибину 7,6 см; з ножами — на глибину 15 см, 25 см, 35 см. Таким чином порівняли кількість втрати вуглецю з ґрунту, вимірявши її спеціальним приладом. За 5 годин після обробітку різними способами побачили, що найбільша втрата вуглецю (59,8 г/м2) відбулася за використання полицевого плуга, тоді як за No-till вуглецю вивільнилося лише 1,4 г/м2.
А вимірювання втрати вуглецю за 24 години після обробітку ґрунту показали, що за використання полицевого плуга вуглецю втрачено аж 159,7 г/м2, тоді як за нульового обробітку — 7,2 г/м2.
Також можна виміряти кількість випаровування води з ґрунту, пояснює експерт. За полицевого обробітку за 5 годин випарувалося 2,8 мм води, за 24 години — 18,3 мм. За нульового обробітку за 5 годин випарувалося 0,7 мм води, а за 24 години — 3,5 мм.
Крім того, додає Дон Рейкотський, під час оранки за плугом літають птахи, які поїдають черв’яків, що беруть участь у творенні ґрунтової мікрофлори. Таким чином прискорюється деградація ґрунту та ерозія.
На думку науковця, найкращими способами збільшення вмісту вуглецю в ґрунті є мінімальний обробіток, постійне покриття ґрунту живою біомасою, біорізноманіття.
Впроваджуючи ресурсоощадні технології, можна зменшити витрати на пальне (понад 50%), працю (50%), обладнання (40-50%), ремонт і обслуговування (понад 40%), азотні добрива (понад 50%), пестициди (понад 50%), воду (понад 30%). Крім того, покращується стан довкілля.
Дон Рейкотський зазначає, що в результаті можна знизити витрати на відновлення ґрунтів від ерозії, вимивання та забруднення, відновлення екосистем, пом’якшення наслідків екстремальних кліматичних умов тощо.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Трава тефф в Україні переважно не культивується, хоча в світі досить популярна. Її використовують у їжу та на корм у тваринництві. Проте ТОВ «Агрофірма «Колос» давно вирощує дану культуру і отримує непогані результати.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

Проєкт Kernel («Кернел») зі скорочення викидів пройшов ключовий етап валідації за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard від організації Verra.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Агропромхолдинг Kernel («Кернел») уклав першу в світі угоду із продажу соняшникової олії зі зниженим вуглецевим слідом і підтвердженим кліматичним ефектом.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.