Мінекономіки

Попри те, що соя з погляду експорту залишається для України стратегічною культурою, є низка факторів, які змушують аграріїв відмовлятися від неї. Аргументів гравці ринку наводять чимало — від геополітичних чинників, державного регулювання в сегменті олійних до низької врожайності.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону щодо посилення відповідальності у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Представників аграрного сектору запрошують долучитися до анонімного опитування щодо процесу євроінтеграції України та його впливу на агробізнес.

Першим кроком розвитку в Україні системи банків продовольства стало підписання меморандуму про співпрацю між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Українською федерацією банків продовольства. У майбутньому планується створити механізм, який дає змогу передавати придатні до споживання продукти людям, які потребують допомоги, замість їх утилізації.

Рентабельними для агрогосподарств у 2025 році виявилися різні культури: для когось соняшник і жито, а для когось — пивоварний ячмінь. Вплинула на результати врожайності передусім погода.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відкрило першу у 2026 році хвилю приймання заявок на гранти для створення, розширення та відновлення переробних підприємств.

Державна програма «5-7-9%» сьогодні залишається основним інструментом для кредитування агроринку, й аграрії є основними користувачами цього фінансового інструменту. Наразі в роботі Мінекономіки знаходиться ще два сегменти фінансування, які дозволять спростити доступ до кредитування для аграрного бізнесу.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оголосило про призупинення процедури ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Українська економіка, бізнес і кожен українець уже чотири роки перебувають у суцільній невизначеності, яка формується повномасштабною війною. Оцінюючи минулий рік, економісти та аналітики одностайні в думці — він міг бути для країни значно важчим. Від чітких прогнозів на 2026-й утримуються — надто багато неконтрольованих і непередбачуваних факторів.

За даними Офісу реформ Міністерства економіки, лідерами за обсягами у грошах, куди вигідно експортувати плодоовочеву продукцію з України, є Німеччина, Польща та Італія. У зростанні ринків задають тон Ізраїль, Бельгія та найбільше — Чеська Республіка.

Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України збудовано або будується 37 промислових підприємств, значна частина яких працює у сфері агропереробки та виробництва харчових продуктів.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України представило проєкт Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яка має стати основою масштабної реформи ринку праці.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.

За останні 10 років позитивні зміни у агросекторі відбулися завдяки впровадженню інновацій та технологічних рішень.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

Через відсутність механізму підтвердження експортера як товаровиробника аграрії під час експорту сої вимушені сплачувати мита. Але такий механізм має з’явитися вже наприкінці цього тижня.

POSCO International має плани відновити повноцінну роботу свого зернового терміналу в Миколаївській області.

Міністерство економіки розпочинає фінальну підготовку до офіційного скринінгу ЄС в агросекторі.