
У 49% опитаних українців звички харчування змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18-34 роки цей показник навіть вищий — 54%.

Брак робочої сили внаслідок мобілізації або виїзду за кордон співробітників у вересні посів перше місце серед перешкод для ведення бізнесу.

У французькому місті Ам’єн нещодавно відбулася картоплярська виставка. Захід зібрав виробників із більшості європейських країн, а також частково з інших держав світу. Українська асоціація виробників картоплі також побувала на виставці.

Цього року на ділянках «Полтава-Сад» була закладена унікальна та єдина в Україні система бінарного посіву кукурудзи та сої на площі 1000 га. Метою цієї технології є дослідження її ефективності та продуктивності в умовах дефіциту вологи.

Оптової ціни на кавун цього сезону зовсім немає, є перевиробництво. Усі виробники планували, що виростять на зрошенні ранній кавун, на якому дійсно вдалося трохи заробити, але коли він відійшов, лишилася дрібна ягода, і її продають за безцінь. Це дуже демпінгує ринок, звучали ціни навіть 2-2,5 грн/кг. Для богари така ціна збиткова.

Війна внесла суттєві корективи в агровиробництво — надто в тих регіонах, які тією чи іншою мірою постраждали від бойових дій. У зв’язку із цим компанія Ukravit у межах гранту від Програми USAID АГРО пропонує українським аграріям провести необхідні дослідження в Ukravit Institute зі знижкою 20%.

У сучасному світі, де кожен гектар стає ареною боротьби за врожай, а кожна інновація — ключем до конкурентоспроможності, аграрії потребують нових рішень та підходів. Тих, хто прагне залишатися на передовій аграрного прогресу, зберуть на польову конференцію «АгроФорсаж 2024: Вдосконалюй, Прогресуй, Диверсифікуй!», яка відбудеться 20 вересня на Полтавщині.

Ціна на зерно традиційно є болем фермера, аграрія, виробника і в поєднанні з викликами клімату потребує підтримки та опори. І хоча ціни для фермера залишають бажати кращого, у закупівельній ціні на пшеницю для виробників потрібна якість.

Індекс споживчих настроїв українців у липні зріс на 7,3 пункта й становить 70,1 пункта.

У Чернігівській області 8 серпня відбудеться День поля «Польова студія 2.0: мікробіологічні процеси з максимальною прибутковістю». Аграрії зможуть наочно побачити, як впровадження елементів біотехнологій у технології вирощування культур дозволяє зберегти прибутковість виробництва.

По завершенні збиральної кампанії аграріям необхідно буде готуватися до осінньої посівної. Тож, як тільки з поля зберуть збіжжя, варто використати цей час із користю та дослідити ґрунти.

Висока вартість мінеральних добрив спонукає аграріїв до переходу з інтенсивних технологій вирощування до біологічних. Одним із важливих елементів даної технології є обробка насіння біопрепаратами, дія яких спрямована на активацію ґрунтово-біологічних процесів.

Команда науковців компанії Mars разом із експертами Каліфорнійського університету в Девісі (UC Davis) розробили ефективне рішення для виробництва низькокалорійного цукру — алюлози.

Сорго — перспективна культура для посушливих регіонів, що успішно замінює кукурудзу. Досліджувати сорго різної селекції, сприяти переробці та поширенню його видів планують у новоствореному Інституті сорго.

Аграрії перед посівною активно досліджують насіння сої на основні посівні якості, зокрема на зараженість хворобами, щоб за їх результатами вчасно застосувати необхідні заходи. На сьогодні близько 35% усіх лабораторних досліджень посівного матеріалу в Ukravit Institute — це соя.

Посівна кампанія ярих культур уже розпочалася. Аграріям потрібно зважати, що основою майбутньої врожайності є здорове та якісне насіння. За даними досліджень, минулого року 61% насіння кукурудзи мало схожість нижче 92%.

Більш ніж половину бюджету українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі, що відрізняється від тенденції у світі. Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців із настроями споживачів у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.

Природні умови зазвичай складаються так, що добрива можуть не спрацювати на тому чи іншому полі. Тому варто проводити перш за все моніторинг полів, досліджувати стан ґрунтів на вміст вологи.

Продукти харчування становлять значну частку чека українців, і витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. При цьому значна частина українців (47%) купує їжу про запас.

До 2033 року в Україні не прогнозується зростання загальної площі зернових та олійних культур.