У сучасному сільському господарстві дослідження та тестування аграрних технологій і продуктів мають важливе значення для підтримання стабільності та підвищення ефективності виробництва. Останнім часом значну увагу привертають польові та лабораторні дослідження, які дозволяють оцінити вплив нових технологій на врожайність і якість продукції.
Про специфіку роботи з тестовими полями, методи дослідження та виклики, які виникають під час випробувань, розповідає агроном-дослідник компанії Vitagro Partner Валентин Стороженко.
Валентин Стороженко: Існує два способи проведення таких випробувань: польові дослідження, як класичний метод, де випробування проводяться безпосередньо на полях під відкритим небом, та лабораторні, або по-іншому — дослідження в контрольованих умовах. Цей метод випробувань проводиться в теплицях, фітокімнатах або лабораторіях з контрольованими умовами, такими як температура, вологість та освітлення.
Ми маємо можливість проводити дослідження як на тестових полях, так і в фітокімнатах за контрольованих умов.
Валентин Стороженко: Метод дозволяє досліджувати і оцінювати ефективність як ЗЗР, так і мікродобрив в умовах, максимально наближених до реальних, включно з природними факторами, такими як погодні умови, типи ґрунтів, наявність шкідників тощо.
І таким чином ми отримуємо найбільш об’єктивну інформацію стосовно дослідження ЗЗР, мікродобрив, добрив та уявлення про те, як вони будуть працювати у різних умовах, і з якими ризиками можна зіткнутися.
Валентин Стороженко: Для проведення досліджень ЗЗР, РКД та мікродобрив на тестовому полі ми сіємо сою, соняшник, кукурудзу, озиму та яру пшеницю. По кожній із цих культур наприкінці дослідження ми можемо зробити точний висновок.
Валентин Стороженко: Безпосередня взаємодія між агрономом-дослідником та розробниками є критично важливою для успішного випробування нових продуктів. Ми ділимося інформацією про нові технології, інновації та плани впровадження цих інновацій в нові продукти. Обговорюємо основні проблеми, які можуть виникати у фермерів, а також про специфічні потреби у захисті та живленні культур. Зворотний звʼязок між відділами щодо ефективності ЗЗР, РКД, добрив дозволяє розробникам покращувати наступні версії їхнього продукту.
Валентин Стороженко: Маючи результати тестувань, можна визначити, як різні ЗЗР, РКД або мікродобрива впливають на врожайність культур, їхній стан та ефективність використання проти шкідників та хвороб. На основі оновлених даних ми даємо аграрію рекомендації, які, звісно, кожного року можуть відрізнятися або коригуватися протягом сезону.
Валентин Стороженко: Підвищення врожайності та покращення якості продукції, звісно, спостерігається. Нові РКД та мікродобрива часто містять специфічно підібрані поживні речовини та стимулятори росту, які краще відповідають потребам конкретних культур, що сприяє їхньому оптимальному росту і розвитку, підвищуючи врожайність та якість продукції.
Валентин Стороженко: Для точного внесення наших продуктів ми маємо сучасний навісний обприскувач із навігаційною системою та посекційним відключенням, який в основному використовується для фонових обробок, а для внесення тестових зразків ми маємо селекційний обприскувач для дрібноділянкових дослідів.
Валентин Стороженко: Тестові поля — це моделювання реальних умов, тому у нас мають бути ті самі проблеми, що у всіх українських аграріїв. В основному це шкідники або погодні умови: холодна весна, відсутність чи надмірність опадів.
Валентин Стороженко: Щоб відповідати реальним запитам агроринку та мати що запропонувати фермерам, ми повинні добре знати, що наші продукти ефективно працюють. Тому тестові поля завжди будуть затребувані. Крім того, світ не стоїть на місці. Кожен день винахідники та розробники вигадують щось нове, цікаве, більш ефективне, і це все потрібно тестувати і порівнювати.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.