Брак робочої сили внаслідок мобілізації або виїзду за кордон співробітників у вересні посів перше місце серед перешкод для ведення бізнесу.
Про це свідчать результати опитування підприємств, проведеного Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
Згідно з даними ІЕД, на цю проблему скаржився 61% опитаних підприємств. Хоча в серпні цей показник був вищим і становив 63%, ця проблема стала головною для бізнесу.
«Уперше за час проведення опитування з травня 2022-го брак робочої сили став у нашому списку проблемою №1, що обмежує ведення бізнесу в Україні», — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Водночас бізнесу стає дедалі важче шукати кваліфікованих працівників — про це повідомили 55,1% підприємців (52,6% місяцем раніше), що є черговим рекордом. Некваліфікований персонал знайти простіше, але й це викликає труднощі у 39,2% опитаних (39,2%).
Водночас погіршилися очікування бізнесу щодо трудових ресурсів. Частка підприємств, яка планує зростання зайнятості в найближчі три-чотири місяці, зменшилася з 14,6% у серпні до 12,1% у вересні, звільняти співробітників планували 9,8% проти 8% місяцем раніше.
Також відбулося суттєве збільшення частки бізнесів, які планують збільшити кількість працівників у вимушених відпустках, — з 3,8% до 13,9%.
На другому місці в переліку перешкод для бізнесу перебуває «небезпечно працювати». Його показник зріс із серпня на 10 в.п. і становив 56% у вересні.
«Менш актуальною стала така перешкода як перебої з електро-, водо- і теплопостачанням, оскільки у вересні відключень практично не було», — зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Як уточнили в ІЕД, ця проблема опустилася в топі перешкод із першого на третє місце, вона завадила 45% опитаних проти 65% у серпні.
На четвертому місці перебуває перешкода «зростання цін на сировину і товари», вона стала на заваді для 45% респондентів (зменшилася з 46% у серпні).

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Кабінет Міністрів України призначив Віталія Головню заступником Міністра аграрної політики та продовольства України.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.