Як фермерам вдається вистояти. Три історії про дружбу

01 лютого 2024, 05:14 2942

Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не балував пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відтермінування платежів отримували переважно тільки ті агровиробники, котрі мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції.

Незрівнянно складніше людям ведеться зараз, коли отримати додаткове фінансування, аби закрити сезонні витрати, практично неможливо.

Втім, що відбувається сьогодні, найкраще розкажуть наші сьогоднішні співрозмовники — керівники фермерських господарств із різних регіонів України. Усі вони впродовж останніх двох воєнних років зіткнулися зі значними фінансовими труднощами, котрі поставили під загрозу саме існування бізнесу. З перших вуст про те, як їм вдалося подолати ці виклики.

propData.content.image


Володимир Лісовий, ТОВ «АПК Архат» (Київська область)

Часи нині дуже і дуже складні, але потрібно зуміти їх пережити. Від ефективності роботи аграрного сектору залежить вкрай багато. Про паритет цін між вирощеним врожаєм та витратами на вирощування не мені вам розповідати…

Ми підлаштовуємося під нинішні реалії плавно, без різких рухів. Зокрема, залишили сівозміну такою, якою вона була до війни, — кукурудза, пшениця, соняшник, соя. Плануємо збільшити клин бобових завдяки гороху — від 50 до 150 га.

Мусили «утиснутися» в плані придбання нової техніки, хоча є машини, котрі вже відпрацювали свій ресурс, і їх варто було б замінити. Раніше можна було б щось придбати за нульовою ставкою чи взяти в лізинг, зараз це нереально. Але якось викручуємося і ще й віддали 6 одиниць техніки для фронту. Бо якщо не будемо годувати свою армію, то доведеться чужу…

2022 року ще спрацювали за технологією, закладеною 2021 року. Натомість нині доводиться економити, переходячи на безвідвальний обробіток та скорочуючи норми міндобрив. Хорошого у цьому нічого немає, адже це обов’язково відгукнеться на наступних врожаях. 

Особливо гострою я бачу проблему вирощування безпосередньо хліба, тобто пшениці. Два роки поспіль ми витрачаємо на неї більше, аніж заробляємо. Врожайність поки тримаємо на рівні 7-8 т/га, але вже страждає класність зерна. Якщо так діло піде і далі, то фермери перестануть сіяти пшеницю, і країна постане перед проблемою дефіциту продовольчого зерна. З цим щось варто робити на рівні держави.

Натомість якусь прибутковість демонструють ріпак, соняшник та соя. Перші дві культури вирощуємо на рівні майже 4 т/га, із соєю складніше, адже вона є доволі примхливою. Тому орієнтуватимемося більше на горох. З кукурудзою складніше через високі витрати як на вирощування, так і на сушіння зерна.

Дуже гостро стоїть проблема кваліфікованих кадрів, оскільки багато механізаторів пішло до лав ЗСУ. Замінити їх ніким. Тому вважаю, що не варто гнатися за збільшенням обсягу земельної площі, краще якісніше обробляти те, що є. 

Минулої весни фінансове становище господарства стало досить сутужним. Нам потрібні були оперативні кошти на закупівлю ресурсів, але отримати їх у банків було просто неможливо. На техніку гроші ще можна було якось позичити, але на ЗЗР та міндобрива — ні. Тому програма підтримки «Кредитний Коридор» з боку компанії ADAMA нам дуже стала у нагоді. Завдяки їй нам, без перебільшення, вдалося встояти на ногах.

Я добре знаю препарати ADAMA впродовж багатьох років, і враження щодо їхньої якості завжди були позитивними. Тому можливість отримати товарний кредит у вигляді ЗЗР цього виробника та ще й міндобрив стала дуже хорошою новиною. Мені подобається, що ADAMA надає можливості для маневру. Хочеш — розраховуйся зерном, хочеш — грошима. Помірна передоплата, ціна на продукцію фіксується — ми спокійно взяли і розрахувалися кукурудзою та пшеницею. Нам було дійсно вигідно відправити зерно ADAMA — без жодного головного болю і бути певними, що до нас вчасно надійдуть якісні пестициди та добрива.

Маю сказати, що свого часу я довго займався дистрибуцією ЗЗР і вважаю, що ADAMA дуже правильно робить, що співпрацює напряму із агровиробником. Плюс — провадить ефективну консультаційну підтримку. Приїжджають їхні спеціалісти, ми радимося, визначаємо, які препарати вносити, коли, у якій нормі… Система працює, і ми працюємо, причому у нормальному режимі. Нині у нашому господарстві препарати ADAMA займають 80-90% і показують себе гарантовано ефективно.

Щиро дякую нашим партнерам — компанії ADAMA  і сподіваюся, що ми разом переживемо ці складні часи. Планів у нас, попри все, багато.

propData.content.image


Ростислав Михайлюк, ТзОВ «Соколівка-Лан» (Львівська область)

Ми обробляємо 580 га у Стрийському районі, на яких вирощуємо пшеницю, ріпак, соняшник, кукурудзу та сою. Господарство має змогу протистояти нинішнім складним умовам, зокрема ще й тому, що у нас є усі необхідні машини та агрегати, і ми нікого не наймаємо. Наш колектив складається з 11 працівників. Минулого року ми встановили сучасний комплекс для післязбиральної доробки врожаю — від очищення до сушіння. Також маємо власні склади для зерна.

Хоча намагаємося заощаджувати пальне, але такі культури як озимий ріпак обов’язково потребують попередньої оранки. Під інші культури застосовуємо глибоке розпушування та дискування. Але це того варте, оскільки зібрали торік 4,3 т/га ріпаку. Більшу частину врожаю експортували до Польщі та Угорщини. Втім, беручи до уваги солідні витрати на вирощування, великих заробітків тут не було. 

Так, доводиться заощаджувати там, де це доцільно, адже такі нині часи. Ніхто не думав на початку 2023 року, що будуть такі низькі ціни на зерно. Окрім цього, у регіоні багато потужних холдингів, і з ними непросто конкурувати, зокрема за вартістю оренди паїв.

Утриматися на плаву за таких умов нам вдалося, передусім, завдяки гнучкості та адаптивності. За кордоном ціни на зерно були вищими, тому ми знайшли можливість 2022 року експортувати понад 70% вирощеного врожаю і отримати додаткові кошти. 

Однак 2023 року внаслідок відомих причин експортувати було складно, тому все довелося реалізувати за низькими цінами на внутрішньому ринку. Без альтернатив, та ще й із затримкою платежів з боку покупців зерна.

Мусили зайнятися пошуком обігових коштів, а фінансування на прийнятних умовах нині знайти дуже складно. Але, як відомо, такі невеликі аграрні господарства, як наше, вміють добре рахувати гроші, оскільки це запорука нашого виживання. Ми переглянули усі можливі варіанти і однозначно зупинилися на програмі «Кредитний Коридор» від компанії ADAMA. По-перше, тут пропонуються гнучкі умови розрахунку. По-друге, в ADAMA гарантовано якісні препарати. По-третє, отримали міндобрива в кредит, чого взагалі на ринку не зустрічали, адже вони зазвичай продаються за передплатою. Завдяки цьому нам вдалося втриматися на плаву.

Для розрахунку за отримані ЗЗР та міндобрива ми мали змогу обрати або зерно, або гроші. Порахували логістику і вирішили, що нам вигідніше розрахуватися саме коштами. Вийшло дуже зручно. 

При цьому чудово себе показали власне препарати ADAMA. Я у сільському господарстві працюю і 2010 року і широко їх використовував раніше. Особливо можу виділити такі препарати як гербіциди КАЛІФ і МІСТРАЛЬ, а також фунгіцид КУСТОДІЯ із відмінним стоп-ефектом. Неодноразово переконувався, що економити на ЗЗР не можна у жодному разі, тому ADAMA пропонує рішення, вигідне водночас і у фінансовому, і в агрономічному плані. У них дуже лояльна цінова політика, і на сьогодні в Україні небагато альтернатив такій співпраці.

Умови роботи сьогодні дійсно складні, тому ми шукаємо нові шляхи для підвищення рентабельності виробництва: тваринництво, переробка тощо. Плануємо зайнятися м’ясним напрямом ВРХ. Також придивляємося до такої цікавої культури як квасоля. Хоча ці всі проєкти потребують значних коштів, не забуваємо про наших захисників, допомагаючи військовим частинам ЗСУ.

propData.content.image


Сергій Дзуман, ФГ «Титан Агро» (Миколаївська область)

Наше господарство засноване 2013 року. Від початку ми взяли високі темпи, акцентувавши увагу на інтенсивному овочівництві. Площа оброблюваних земель досягала 500 га — із них до 100 га овочів, основною культурою виступали томати. Ми постачали свою продукцію багатьом відомим переробникам, таким як «Сандора», Херсонський плодоовочевий комбінат та іншим. 

Частина площ (150-170 га) перебувала під краплинним зрошенням. Технологія була чітко відпрацьована, і ми вкладали краплинну стрічку вже разом із сівбою насіння овочів. Кожен працівник знав свою справу, і ми працювали дедалі ефективніше. А 2021 року спробували вже кукурудзу на краплинному зрошенні, отримавши 14 т/га врожаю майже із базовою вологістю. Господарство активно розвивалося, але у наші плани втрутилася повномасштабна агресія з боку росії.

24 лютого 2022 року я приїхав на роботу. Хлопці кажуть: війна почалася… А ми вже із 18 лютого повним ходом працювали у полі, підгодовуючи озимину та боронуючи поля. Того дня ми ще працювали, а наступного — забирали і ховали техніку. 26 лютого брат пішов воювати, а ми повністю зупинили роботу. Далі були бої і часткова окупація. 

Ми підтримували наших військових, як могли. Годували, заправляли і ремонтували техніку, допомагали евакуювати загиблих та поранених. Водночас намагалися приводити до ладу те, що було пошкоджене, зокрема розбирали зруйновані будівлі. Березень та квітень 2022 року були дуже складними…

Перед повномасштабною війною я посіяв 50 га ярого ячменю. Думав, встигну посіяти хоча б соняшник, але не вийшло. Пригадую, як напівжартома-напівсерйозно казав військовим: хлопці, виженіть їх до вересня! А чому до вересня? Бо в мене проста арифметика: озимі сіяти треба! Але реальність виявилася іншою. Ми пробували заходити у поле і розміновувати, проте заледве минало хвилин 15, як ворог починав пристрілювання. Тому ми постійно зупинялися, чекали. Всі поля практично розмінували власними силами, але на одне, особливо захаращене вибухонебезпечними предметами, нам дали військових саперів. Відсіятися 2022 року ми не змогли, але хоча б розмінували поля та позбивали велетенські бур’яни.

Отже, після нашої довоєнної майже ідеальної технології довелося братися до того, щоб хоч якось довести ґрунти до ладу, вичистивши їх від бур’янів. На це і на все інше потрібно було багато грошей, а от заробити їх тоді було майже ніде…

Порахували, як працюватимемо далі. Я бігав від одного банку до іншого, але нічого хорошого там не почув. У нас вже були кредити, взяті ще до початку повномасштабної війни. Однак банки поводяться так: їх це не торкнулося — от і добре, а решта — це ваші проблеми. Ніякі наші папери їх не цікавили — нараховують відсотки, і все. Мовляв, ми вас розуміємо, але не можемо піти назустріч. Перепозичався у друзів, хто міг, допоміг, адже наприкінці року потрібно було віддати кошти. Дякувати Богу, вийшло. 

Але надалі також були потрібні гроші для роботи. Я беру свої технологічні карти і підставляю туди всі культури, добрива, ЗЗР, ціни — все-все, а потім вимальовую необхідний бюджет.

Мені підказали, що є така собі Влада Шестакова із компанії ADAMA — поговори із нею. Я їй зателефонував, змалював ситуацію. Влада сказала, що нічого обіцяти не може, але переговорить із керівництвом. За два-три дні вона мене набрала і сказала, що підставимо вам плече! Якби не це, то не знаю, що далі б робили. У межах програми «Кредитний Коридор» мені дали на 2023 рік з відтермінуванням платежу необхідні ЗЗР. Крім цього, відтермінування платежу погодили також і на міндобрива! Вже допомогли і на 2024 рік. Я розрахувався на 60% врожаєм кукурудзи, а частину заборгованості мені реструктуризували на наступний рік.

Причому мені дали справді ефективні препарати. Я використовував їх і раніше, наприклад, класні гербіциди АГІЛ та ПРОМЕТРЕКС. Нам вдалося напрацювати оптимальну технологію вирощування, і нині ми вже можемо нормально функціонувати. Причому фахівці ADAMA нам всіляко допомагають у агрономічному плані.

Дуже сподіваюся, що із такою підтримкою нам вдасться знову міцно стояти на ногах та реалізувати довоєнні плани, яких я не відміняю у жодному разі. Хочу побудувати сховища для усієї вирощеної продукції, щоб не залежати від посередників та підвищити рентабельність вирощування овочевих та інших культур.



propData.content.image
Олександр Карпенко, директор департаменту технічної підтримки та маркетингу ТОВ «АДАМА Україна»

У березні мину­лого року спіль­но з USAID ми почали роботу над проєктом «Кредит­ний Коридор». З того часу товарні кредити були надані більш ніж 180 дрібним та середнім сільгоспвиробникам на загальну суму понад $9 млн (зокрема міндобрив на понад $2 млн). Особливої уваги заслуговують аграрії, які знаходяться в так званій червоній зоні, або зоні високого ризику  деокуповані, постраждалі від активних бойових дій. Їм як нікому важко отримати вчасну підтримку задля продовження роботи в полі. Частка товарних кредитів у цих регіонах склала близько $2 млн. Зараз спільна мета номер один  перемогти, і ми будемо докладати всіх можливих зусиль задля її досягнення.

propData.content.image
Вікторія Попроцька, керівник служби регіональних продажів ТОВ «АДАМА Україна»

Проєкт «Кредитний Коридор» отримав позитивні відгуки від багатьох фермерів в Україні. Вони вважають цю програму важливим кроком у сприянні розвитку сільського господарства, оскільки вона надає доступ до фінансових ресурсів без складних процедур, довгих очікувань та без залучень банківських установ. Крім того, програма надає гнучкі умови погашення кредиту, що дозволяє фермерам планувати свої фінансові потоки, зважаючи на сезонні особливості. Усе це робить «Кредитний Коридор» привабливим інструментом для розвитку та підтримки сільського господарства.



Для довідки: проєкт «Кредитний Коридор» реалізується завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яку виконує компанія Chemonics International.