Ціна на гречку на полицях українських магазинів порівняно з груднем минулого року впала більш ніж удвічі, а саме на 55,8% — з 74,69 грн/кг до 32,98 грн/кг. Разом із ННЦ «Інститут аграрної економіки» розбиралися, що цьому передувало.
За інформацією наукового центру, посівна площа під гречкою в Україні за останні 5 років збільшилась удвічі — з мінімальних 69,2 тис. га, посіяних у 2019 році, до рекордних 138,7 тис. га у 2023 році.
Відповідно і виробництво цієї культури збільшилось у майже 2,5 раза — з 85 тис. т до 206,5 тис. т.
Лише порівняно з минулим роком посівні площі гречки зросли на 15%, а валовий збір збільшився на 59 тис. т (+40%). Але якщо минулого року на гречці було можна заробити, оскільки середня ціна реалізації у 2022 році, за даними Держстату, складала 23 805 грн/т, то зараз вона коливається у межах 10 000 грн/т.
За словами експертки, така ціна не лише не відшкодовує витрати виробників, а несе 5000-7000 грн збитків на кожній тонні продукції.
Головною причиною падіння ціни на гречку є класичний ринковий фактор — значне збільшення пропозиції спричинило негативну цінову динаміку. Крім того, за інформацією Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки, зниженню ціни також сприяв імпорт.
На початку 2023 року на український ринок через країни Балтії почала надходити гречана крупа, вироблена в країні-агресорі й розфасована в Казахстані. Це теж сприяло різкому падінню ціни.
Отже, поява на внутрішньому ринку дешевої імпортної крупи змусила вітчизняних виробників та переробників гречки знизити ціни на цей продукт, додає експертка.
За прогнозними оцінками науковців інституту, суттєве зменшення доходів виробників гречки внаслідок значного здешевлення продукту може призвести до скорочення у 2024 році площ посівів цієї культури.
Проте дефіциту крупи гречаної не очікується, цінового зростання протягом найближчих місяців також не прогнозується.
Подальшу динаміку цін на гречку визначатиме рекордний врожай, отриманий вітчизняними аграріями у 2023 році, обсяги якого майже вдвічі перевищують внутрішні потреби ринку.
Очевидно, що наступного року розширення посівних площ під гречкою не відбудеться, а з огляду на низьку ймовірність зростання цін на неї можливе зменшення посівних площ проти 2023 року, резюмують у ННЦ «Інститут аграрної економіки».
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

У ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до A’SPIK Group, розпочали посів озимої пшениці. Цьогоріч господарство планує засіяти близько 600 га.

Сільгосппідприємства та фермерські господарства Львівщини цього року планують посіяти 162,1 тис. га озимих культур — на 9,1 тис. га більше, ніж торік.

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.